Кішка Тріша вижила при обстрілі «Амстора»
Зараз врятовані після обстрілу ТЦ пухнаста Тріша і кошеня Шустрик, яке вже підросло і стало справжнім котом, живуть у притулку, створеному громадською організацією «Кохані безхатченки»
Крім Тріші та Шустрика тут ще близько 220 котів й кішок, серед яких багато інвалідів. Також у притулку 48 котів-переселенців. Вони приїхали з різних міст, де йдуть бойові дії.
Усі тварини живуть у комфортних умовах, які їм створює Тетяна Кирпич, голова ГО. Вона і розповіла щасливу історію врятування котів.
— Це був страшний день 27 червня 2022 року. Російська ракета влучила в торгівельний центр «Амстор», де було дуже багато робітників і відвідувачів. В одну мить усе місто охопило горе. На жаль, багато людей загинуло. Також постраждали тварини.
Коли я приїхала до зруйнованого «Амстору», це було на четвертий день після трагедії, завали вже розбирали. Раптом я почула, що люди кричать: «Вижила кішка!». З’ясувалося, що вона жила біля «Амстору» і її годували працівники кафе, розташованого в ТЦ.
Те, що кішка не загинула, було справжнім дивом. Повністю обгорілу, її знайшли рятівники.
Присутній на площі біля ТЦ, мер Кременчука Віталій Малецький звернувся до волонтерів з проханням забрати постраждалу тварину до притулку.
В той день Трішу Тетяна не забрала — треба було знайти кошенят. Охорона кормила тваринку і слідкувала за її пересуванням, і через кілька днів пухнаста красуня прийшла разом з одним кошенятком. Спочатку налякані, худі, обгорілі, вони боялися людей, були дикими, але з часом при гарному догляді стали дуже красивими, лагідними та доброзичливими.
Якщо хтось хоче отримати вірних друзів, дзвоніть 0960978776, Тетяна.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Амстор:
27 червня російські війська обстріляли ТЦ «Амстор». Внаслідок обстрілу загинула 21 особа, ще одна жінка вважається безвісти зниклою. Близько сотні кременчужан звернулися до лікарні за медичною допомогою.
