«Хокей загартує характер, розвине мислення і швидкість прийняття рішень», – новачок ХК «Кременчук» В'ячеслав Андрющенко

Хокейний клуб «Кременчук» у міжсезоння підсилився місцевим вихованцем — нападником В’ячеславом Андрющенком (11.11.2006).

— В’ячеславе, як розпочався твій шлях у хокеї?

— У хокей мене привів тато, він грав в аматорах. Він сказав, що це найдинамічніший вид спорту, який загартує характер, розвине мислення і швидкість прийняття рішень. З самого дитинства взимку він водив мене на ковзанку, яка була біля нашого дому. Після того, як у нас в місті побудували стаціонарний каток, тато записав у секцію з хокею.

Моїми першими тренерами були Олексій Валентинович Короткий, Клюшньов Валерій Володимирович, з того часу почав наполегливо тренуватися.

Тренери показували правильне катання, розповідали та вчили, як ковзати по льоду. У процесі тренувань я зрозумів, що хочу бути нападником — хотів багато забивати.

У нашій команді були хороші хлопці, з якими знайшов спільну мову, й ми почали грати у хокей. Батьки бачили, що старанно працюю, допомогли з додатковими тренуваннями, їздив на літні збори, знайомився з багатьма хлопцями та тренерами. Працював над тим, щоб стати кращим.

Дякую за додаткові тренування Олександру Сухенку, багато з ним працював. Він розповідав, як треба мислити у хокеї, й тренував мене до 7-го поту.

У 12 років мене запросили у Дніпро, там організували команду «Динамо». Після селекції мене взяв тренер Микола Остяков. На той період у команді було багато хороших гравців, з якими можна було конкурувати. Багато в чому мені допомогло, що я постійно грав з хлопцями старше на рік.

— Ти встиг зіграти у Польщі та Чехії…

— Коли розпочалася війна, я з мамою та братом виїхали у Польщу. Але і там я грав за місцеву команду, яка виступала у внутрішньому чемпіонаті країни.

Після Польщі мене запросили у Чехію у команду «Динамо» Пардубіце. Я перейшов туди в кінці сезону, але також отримав величезний досвід. Після закінчення сезону приїхав додому. Останні 4 роки грав не у своєму місті. Оскільки в дитинстві грав за команду «Кременчук» 2006, тренера дозволили мені тренуватися. Тоді і відбулося моє перше знайомство з тренерами ХК «Кременчук».

Мене запросили на тренування з хлопцями, з якими грав в чемпіонаті, мені сподобалося і захотілося спробувати свої сили у дорослому хокеї. Пройшов попередній перегляд, і тренер запропонував грати за ХК «Кременчук».

— В’ячеславе, за які команди вболіваєш?

— Звичайно, за рідний клуб «Кременчук». Мені дуже подобалося ходити на всі матчі команди майстрів. Серед фаворитів були Олексій Янішевський, Владислав Луговий та Ілля Коренчук. Щодо іноземних команд, то я у захваті від чеського хокею, команда «Динамо» Пардубіце.

Коротко про…

• Улюблена страва — люблю смачно поїсти. Моєю улюбленою стравою є мамині млинці на сніданок. Я не часто щось собі готую, але можу посмажити смачні гриби з картоплею.
• Спортивна мрія — бути професійним затребуваним хокеїстом. Зіграти за збірну України. Бути реалізованим у житті й займатися улюбленою справою.