Вихованець баскетболу Кременчука Олександр Кобзистий увійшов у 10 гравців, за якими варто спостерігати на чемпіонаті Європи в Дивізіоні В

Вже 7 липня молодіжна збірна України стартуватиме на чемпіонаті Європи в Дивізіоні В. Наразі наша чоловіча команда U-20 завершує підготовку до європейської першості, зігравши серію контрольних матчах.

В цих зустрічах лідером команди став гравець минулорічної збірної U-20 Олександр Кобзистий, вихованець баскетболу Кременчука, який у семи контрольних матчах набирав 18.4 очка, 6.9 підбирання та 2.0 передачі за 24 хвилин в середньому на майданчику.

На сайті FIBA зібрали 8 гравців, за якими варто спостерігати. Кобзистий увійшов у першу четвірку.

Також там триває опитування «Яка висхідна зірка сяятиме на #FIBAU20Europe Division B?», у якому Кобзистий нині впевнено лідирує.

В минулому сезоні Кобзистий грав за дорослу сербську команду Мега, у складі якої традиційно виступають талановиті молоді баскетболісти, але на жаль, через травму не зміг продемонструвати весь свій потенціал. Про сезон, що минув, про майбутній виступ у складі молодіжної збірної України на чемпіонаті Європи та бажанні дебютувати за національну команду Олександр розповів в інтерв’ю пресслужбі ФБУ.
Як змінилась твоя гра за цей рік — з минулорічного виступу за U-20 і дотепер?

— Цей сезон був достатньо важким для мене, адже це був мій перший рік на високому рівні. Я грав у сильному чемпіонаті за хорошу команду. Було нелегко, плюс під час сезону на мою позицію підписували нових гравців. Тому першу частину сезону я грав небагато, а потім у мене був вдалий матч проти команди Єврокубка Будучность. Я добре використав свій перший справжній шанс, отримав великі хвилини, відігравши 25 хвилин, набрав 15 очок та 6 підбирань. Це було перед новим роком, в середині сезону, але потім я отримав травму — зламав хребець.

Після цього я вилетів до кінця сезону і більше, на жаль, не грав. Тож цей сезон був достатньо важким, але мені здається я все одно став досвідченішим, припускаюсь меншої кількості дитячих помилок. Я грав пліч-о-пліч із досвідченими баскетболістами, дивився на їхню гру, зокрема на Драгана Мілославлевича — гравець який, виступав в Євролізі. Йому 34 роки, а він на тренуваннях усюди перший, усюди встигає, відпрацьовує — було чому повчитися. В клубі ще був Новіца Велічковіч, який свого ставав Rising Star Євроліги, з ним я теж багато працював, зокрема індивідуально, коли відновлювався після травми.

Як зараз почуваєшся після травми?

— Зараз все в порядку, жодного дискомфорту та болю вже немає.

Клуб, за який ти виступаєш, традиційно збирає велику кількість молодих талантів. Чим він приваблює гравців і зокрема тебе?

— По-перше, це те, що це команда Мішко Ражнатовича — найвпливовішого агента Європи на цей час. Ну і головне це те, що роботу клубу спрямовано на розвиток молодих гравців. Дуже багато тренувань, багато часу та уваги приділяють прогресу баскетболістів, все спрямовано саме на це.

За рік після минулого Євробаскету U-20, як вважаєш, чому не вдалося зберегти місце в Дивізіоні А минулого літа?

— Чесно кажучи, у мене досі немає чіткої відповіді на це запитання. У нас була хороша команда, сильні гравці та тренер, ми добре готувались до чемпіонату Європи… Але що пішло не так я так і не зрозумів, не можу навіть зараз сказати. Але зараз звичайно є бажання реабілітуватися, довести всім, що це була випадковість і в цьому році ми зможемо довести всім, що Дивізіон А — це місце, де ми маємо бути.

В чому для тебе головні відмінності в роботі Віталія Степановського — колишнього керманича збірної України U-20 та Дмитра Забірченка, який очолює команду зараз?

— Віталій Степановський, мабуть, більш строгий тренер, ніж Дмитро Забірченко. Хоча Дмитро Олександрович теж може бути строгим, коли треба, але Віталій Васильович був строгий постійно — у нього дисципліна це найголовніше, це перш за все.

Наскільки команда вже зараз готова до чемпіонату Європи?

— Готові настільки, наскільки це можливо. Ми завершуємо тренувальний збір, працюємо разом, все робимо на максимумі, покращуємо командні взаємодії — робимо все можливе, щоб якнайкраще підготуватися до чемпіонату Європи. Порівнюючи з першими днями збору, прогрес, звичайно, дуже відчувається.

На фоні контрольних матчів, в яких компонентах, на твою думку, команда ще може додати?

— Те що в нас точно є — це характер, бажання боротися та віддаватися в кожному епізоді. Можливо, до речі, це те, чого нам трохи не вистачило минулого року. Щодо ігрових моментів, наприклад, беручи до уваги контрольний матч проти збірної України U-18 — в цьому матчі у нас було дуже багато втрат. Треба зменшити кількість помилок і, звичайно, покращити відсоток реалізації триочкових та штрафних кидків.

Які сильні сторони в цієї команди?

— Як я вже казав — це, звичайно, бажання боротися та наш характер. Це захист. Як сказав тренер раніше в своєму інтерв’ю, ми не та команда, яка забиватиме по 120 очок. В нашому випадку все йтиме від захисту, зокрема від швидкого переходу від захисту до нападу.

Твоє ім’я подекуди пригадується в контексті національної збірної. Наскільки важливою для тебе є ціль дебютувати у складі національної команди?

— Для мене отримати виклик до національної збірної — це була б велика честь. Я б з радістю поїхав до національної команди. Можна сказати, що це моя мрія і я сподіваюсь, що ця мрія збудеться незабаром. А прямо зараз моя мета — це розвиватися, як гравець. Ставати найкращою версією самого себе.

На молодіжному Євробаскеті треба зіграти якнайкраще, вийти з групи та пройти по турнірній сітці максимально далеко. Треба поборотись за повернення в Дивізіон А. Щодо моєї подальшої професійної кар'єри, в наступному сезоні я продовжу виступи за Мегу і хочу отримувати більше ігрового часу і боротися за кожен шанс.