Керівник «Укрнафти» розповів про проблеми компанії на 100 мільярдів гривень

У листопаді 2022 року колишній гендиректор мережі АЗС WOG Сергій Корецький очолив відчужені державою компанії «Укрнафта» та «Укртатнафта». А 6 липня в інтерв’ю розповів «Економічній правді» він розповів, як компанії працюють під контролем Міноборони, про проблеми, які вимірюються 100 мільярдами, та вплив на підприємства Ігоря Коломойського.

Про передавання «Укрнафти» Міноборони, пальне для ЗСУ та план прибутку компанії

— Почнемо з дня вашого призначення. Від кого ви отримали цю пропозицію?

— Від Міноборони.

— Конкретно від кого?

— З точки зору елементарної безпеки не вважаю за потрібне обговорювати процедуру мого призначення. Але всі основні розмови мав з Міноборони.

— З першими трьома особами міністерства?

— З Міноборони, так.

— «Укрнафта» має статус військового майна. Що це означає, якщо завтра війна закінчується?

— Не знаю, як держава розпорядиться цим майном після війни. Знаю лише, що за законом є два шляхи: перший — повернення акціонерам, друге — компенсація вартості.

Сьогодні ніхто не розуміє, як довго триватиме війна і які будуть наслідки. Я вважаю, що зараз малоймовірно, що хтось дасть якусь ствердну відповідь. Це точно не моя компетенція, тому щось прогнозувати мені було б некоректно.

— Що розуміється під ручним передаванням «Укрнафти» Міністерству оборони? Що спонукало державу ухвалити це рішення?

— Забезпечення Сил оборони пальним, що сьогодні «Укрнафта» робить повною мірою.

— До вашого приходу «Укрнафта» цього не робила?

— Мене призначили 9 листопада 2022 року. З того моменту я можу коментувати кожен свій крок. До цього я не був дотичний до процесу ухвалення рішень.

— Вас навіть не цікавила причина передавання «Укрнафти» в держвласність? Мається на увазі закулісний бік, що компанія до вашого призначення нібито не допомагала армії.

— Ми про це не розмовляли точно. Було чітко і ясно сказано, що держава ухвалила таке рішення. За поточний рік ми забезпечили для Міністерства оборони втричі більше пального, ніж це було зроблено за весь 2022 рік.

— Якщо взяти умовний портфель забезпечення ЗСУ пальним, якою в ньому є частка «Укрнафти»?

— Компанія виконує всі покладені на неї зобов’язання в цьому питанні. Більше сказати не можу.

— На яких умовах здійснюються поставки? «Укрнафта» отримує гроші за це пальне?

— З великим відтермінуванням.

— Платником є Міноборони?

— Звичайно. Ціна була суттєво меншою порівняно з попередніми поставками.

— Якщо порівняти цю ціну з ринковою.

— Зважаючи на те, що ми постачаємо, ціна була найнижчою із запропонованих.

— Чи можна сказати, що ви продаєте пальне «в нуль»?

— Ні, не можна. Працюємо з мінімальною рентабельністю.

— На 2023 рік фінплан «Укрнафти» передбачає 12 мільярдів гривень чистого прибутку. Завдяки чому ці гроші будуть зароблені?

—  Нафтопродукти, газ, скраплений газ та інші доходи.

— Тобто нафтопродукти — номер один?

— 100%.

— Скільки із загального портфеля нафтопродуктів «Укрнафти» припадає на Міноборони?

— Не коментую (за даними джерел ЕП, ідеться про близько 20%).

— За перший квартал 2023 року «Укрнафта» показала 4,3 мільярда гривень прибутку. Завдяки чому він був отриманий?

— Структуру я вам сказав: нафтопродукти, продаж газу поточного та минулого видобутку, скраплений газ, мережа АЗС.

Про контакти з Коломойським, мотивацію та «кураторство» Шурми

— «Укрнафта» досі не отримала фізичний контроль над «Укрнафтобурінням». Це рішення затягується штучно?

— Ні, я щиро вважаю, що все рухається за законом.

— Чи можна сказати, що Сергій Корецький не підпорядковується нікому, що на нього не діють «телефонне право» та неофіційні побажання, окрім Міністерства оборони?

— Сергій Корецький не підпорядковується нікому, крім акціонерів «Укрнафти». Тобто є Міноборони і я з повагою ставлюся до позиції НАК «Нафтогаз» з точки зору того, що вона володіє пакетом 50% + 1 акція. Для мене обов’язковими є рішення наглядової ради та загальних зборів акціонерів.

— Чи правда, що з боку «Нафтогазу» були спроби вас, назвемо це так, координувати, але ці спроби залишилися спробами?

— Як були із самого початку, так і залишаються суперконструктивні відносини з «Нафтогазом». Не шукайте в цьому якогось підтексту.

— До призначення в «Укрнафту» ваша основна кар'єра була пов’язана з групою WOG, у якої були непрості відносини з групою «Приват». Людина, яка вам пропонувала посаду, могла виходити з логіки, що з таким бекграундом Корецький гарантовано не буде працювати на «Приват» в «Укрнафті»?

— Я таких аргументів під час співбесід або призначення не чув. Але чи може так бути? Так, можливо.

— Чи відчувалося це?

— Ні. Мені здається, що черга за цією посадою не стояла.

— Дуже популярна фраза.

— Серйозно? Я жодного разу такого не чув. У кулуарах були розмови, мовляв, «ну що, знайшли вже цього божевільного або самогубця, який піде на цю посаду?».

— Питання щодо «самогубства» буде трохи пізніше. Спочатку скажіть, коли у вас була остання розмова чи зустріч з Коломойським або його оточенням?

— Та я взагалі його один раз у житті бачив. Це було багато років тому, не пам’ятаю.

— А телефонна розмова?

— По телефону жодного разу не розмовляв.

— А з його оточенням — Палицею, Кіперманом чи кимось іншим?

— Ні по телефону не розмовляв, ні особисто з моменту призначення не зустрічався.

— Ігор Валерійович — дуже творча особистість. Є багато записів його телефонних розмов, на одному з яких він радить своєму візаві «дивитися під ноги». Чи отримували ви такі сигнали?

— Прямої фрази, смс чи інших речей не було, але служба безпеки забезпечила охорону, зважаючи на обставини. Сказали, що це превентивний захід. Крапка. Я особливо не виступав проти. Зараз у мене два охоронці.

— Вони вас супроводжують усюди? Ви не можете піти із сім'єю в кафе на вихідних?

— З ними — можу.

— Вони з вами 24 години на добу?

— Це ж питання безпеки. Я живу з такою логікою.

— У тому сенсі, що вас прослуховують?

— В усіх сенсах. Я вважаю, що ситуація занадто сенситивна, щоб робити будь-які, навіть дрібні помилки.

— Повернімося до вислову про «цього самогубця». Ви — власник компанії «Ідеаліст». Нагадайте, будь ласка, її річний обіг.

— Понад 200 мільйонів гривень.

— Яка зарплата в керівника «Укрнафти»?

— Зарплата в мене менша на 25%, ніж була в попереднього менеджера на цій посаді.

— Озвучувалася цифра близько 400 тисяч гривень на місяць. Вона?

— Вона вища, але вона нижча, ніж у попереднього керівника, на 25%. Це обмеження. Спочатку ми розмовляли, що зарплата буде, як у попереднього керівника. Ну, це ж ніби логічно, правильно? Зважаючи на обставини, у який я час іду на підприємство, у якому стані я іду на це підприємство, які ризики попереду і які виклики стають переді мною.

Потім виявилося, що підприємство підпадає під регулювання постанов Кабміну, законів і багатьох-багатьох обмежень. Відповідно, зарплата не могла бути вищою, ніж та, яку мені поставили. Тобто це згідно з усіма обмеженнями уряду.

— Сидить людина, читає інтерв’ю Сергія Корецького і бачить: він — власник бізнесу з оборотом 200 мільйонів гривень, він перебуває в статусі людини, яка отримує понад 4 мільйони гривень на рік, але при цьому він напрацьовує надзвичайно складні відносини з великою фінансово-промисловою групою «Приват».

У читача виникає логічне питання: навіщо це Корецькому?

— У мене є й інші бізнес-напрямки, ви просто запитали про кавову компанію. Загальний дохід мого бізнесу — 350-400 мільйонів гривень.

Відповідаючи на основне питання: я вважаю, що в мене є борг перед державою. Я не пішов на фронт, у мене дві руки, дві ноги, голова, яка може думати, і це потрібні час і місце, де я можу бути корисним державі. Це не пусті слова.

Ба більше, уперше, коли була ця розмова, я відмовився. Причому достатньо твердо і чітко. Потім, коли збалансував думки в голові, просто відчув, що це потрібно зробити.

— Відмовився, бо пропозиція лякала?

— Слово «лякала» сюди не підходить. Не хотілося бути «розмінною монетою», тому що було багато пліток.

— Було відчуття, що вас можуть використати?

— Та річ не в тому, було це відчуття чи ні. Були різні думки. Можливо, я чогось не знаю, щоб не вийшло так, що там нагорі всі домовилися, а мене «в темну зіграють» і так далі. Ось це було таким вагомим питанням, над яким я думав добу. Ближче до обіду наступного дня ми ще раз зустрілися. Я сказав: потрібно — значить, потрібно.

Зараз я вже можу ствердно сказати, що ніякої гри немає. Я це бачу і відчуваю. Є чітка і зрозуміла державна позиція.

— Ви людина стратегічного бачення. На скільки років уперед думаєте?

— Зрозумів, про що ви. Тут не передбачиш. З огляду на ситуацію у моїх знайомих, того ж Андрія Пивоварського, треба мислити параметром пʼять-сім-десять років плюс.

— Що ви бачите в цьому параметрі?

— Я впевнений, що мені нема за що червоніти. Усе, що ми встигли зробити для армії та держави з моменту мого призначення, я вважаю, що соромно не буде точно.

— Питання, швидше, про те, чи вірите ви в розмові із собою, що в перспективі інститут олігархії  в Україні не буде таким впливовим, яким він був до війни.

— Якби в мене не було цієї віри, я б не погодився на цю позицію.

— Тобто відновлення адміністративного та фінансового авторитету Коломойського до довоєнного рівня не буде?

— Мені здається, що ні.

— У пресі поширена думка, що енергетичну галузь курує Ростислав Шурма.

— Що означає кураторство?

— Те, що в Україні відоме як «телефонне право», неофіційна координація, «сіре кардинальство». Коли певна персона не має законодавчих важелів впливу, але має фактичні.

— Я вам кажу — ні, це не так, це не відповідає дійсності.

— Можливо, ви розумієте кураторство якось інакше?

— Я б сказав, що держава не курує, а допомагає. Кураторство, от ви кажете, подзвонити і сказати «зроби ось так і так», безапеляційно. Такого немає.

Про проблеми «Укрнафти», збитки у 100 мільярдів та «привіт» Коломойському

— Умовні топ-3 проблем Сергія Корецького як керівника «Укрнафти» сьогодні?

— Я зараз не по пріоритету їх розставляю. Давайте я просто назву основні проблеми. Одна з ключових — це війна, ракети. Крім того, підприємство у виснаженому стані. Морально та фізично застаріла техніка, обладнання, технології. Основну частину обладнання, комплектуючих для буріння купували в Росії або Білорусі.

— І немає чим ремонтувати?

— Немає. Це просто біда. Це стосується понад 90% обладнання.

— Є ще якісь проблеми?

— Фінансовий стан компанії. Зараз ми його вирівняли. А коли прийшов, я точно міг би увійти в історію як людина, яка вперше в історії «Укрнафти» зупинила видобуток.

Проблем була величезна кількість, гроші були лише на зарплати. Не було чим платити податки, ренту, податок на прибуток за попередній період до мого призначення. Величезна дебіторська заборгованість в 30 мільярдів гривень.

— Яка частина з цієї суми була безнадійною?

— Коли я прийшов, то вже на 85% були сформовані так звані резерви.

— Наскільки серйозною проблемою є те, що «Укрнафта» переповнена агентами «Привата»? Це коли ви ще не встигли підписати якесь рішення, а в місті Дніпро вже про це знають.

— Так, є тотальний витік інформації. Але, зважаючи на те, що я нічого поганого не роблю, то я до цього ставлюся спокійно.

— Скільки «Укрнафті» потрібно грошей на рік, щоб виправити проблеми, які можна виправити грошима?

— Проблеми можна вирішити всі. Компанія має величезний потенціал. З неї в 5-10 річній перспективі можна зробити другий Orlen.

— Скільки потрібно грошей на рік для цього?

— Я вважаю, що близько 2,5 мільярда доларів на 5 років.

— Який у вас план щодо збільшення видобутку на цей 5-річний період?

— Компанія видобуває 1,45 мільйона тонн нафти на рік, але плануємо збільшити цей показник до 3 мільйонів. Так само і газ. В нас сьогодні 1 мільярд кубометрів, а у планах 2 мільярди кубометрів. Це п’ятирічна перспектива.

— Чи не є проблемою наших держкомпаній відсутність чіткої відповідальності за провалені КРІ. В умовному ДТЕК чи Burisma за провал роботи ці всі добрі люди з добрими очима вас просто з’їдять.

— Чому з’їдять? Звільнять.

— Перетворять ваше життя на конструкцію, в якій ви вже ніколи не зможете повернутися. Я кажу про застереження — а що буде, коли Корецький не виконає все те, що він озвучував. Яку відповідальність він понесе, лише звільнення?

— Стоп. Помилка, неефективність і крадіжка це різні речі. Щодо результатів ми вже відзвітували, їх всі побачили. Я ж міг теоретично на папері закласти нижчі очікування, а потім відзвітувати про суттєве перевиконання плану. Але ж ми тут не для популізму, а для того, щоб внести свій вклад.

За перше півріччя компанія заробить приблизно 12 мільярдів гривень чистого прибутку. Тобто, за перше півріччя ми вже виконали річний план. Загальна сума фактично сплачених податкових платежів та зборів за перше півріччя приблизно 15 мільярдів гривень.

— Скільки наразі АЗС в «Укрнафти»?

— 537 на балансі, 454 працює. Решта — тимчасово окуповані території, розвалені, розбиті, на лінії зіткнення тощо.

— Скільки було у WOG?

— 400 плюс.

— Які ви бачите недоліки в державної мережі «Укрнафти», у порівнянні з приватною?

— Мінуси — це відсутність магазинів і додаткових сервісів до пального, тому що на більшій частині заправок через віконце щось продають.

Друге — застаріле моральне та технічне візуальне прийняття цих заправок. Є заправки, на яких одна колонка стоїть. Вона не може продати 300 кубів у місяць, тому що пропускна здатність цієї колонки не дає їй можливості стільки продати. Не можна від неї очікувати, що вона буде продавати так, як продає ОККО, WOG, SOCAR чи будь-хто інший.

— У WOG непаливні доходи займали близько 30% від загального доходу мережі. Якщо це перевести в прикладні цифри у розрізі «Укрнафти», скільки ви втрачаєте, якби у вас були ці 30%?

— До 3 мільярдів гривень на рік.

— Щось будете з цим робити?

— Звичайно. Сміливо і з впевненістю можу сказати, що за 5 років ці 30% непаливних доходів в мережі «Укрнафти» з’являться.

— Скільки це потребує інвестицій за ці 5 років?

— Працюємо над цим планом. Все дуже-дуже залежить від певних сенситивних моментів, які не дуже хочеться розкривати.

— Я вже достатньо накатався по Сходу України і відзначив, що на деокупованих територіях відновили роботу 98% приватних АЗС. Не відновилися тільки ті, які відверто розбиті. Заправки «Укрнафти» майже всі закриті. Чому?

— Де саме?

— Скажімо так, 200-кілометрова зона від Харкова до Ізюма, я не пам’ятаю кількості цих АЗС, але вони майже всі зачинені.

— Гарне питання. Немає жодної перешкоди, чому їх не відновити. Якщо наші працівники будуть в безпеці, то це варто зробити. Буквально завтра приділю цьому увагу. Просто до всього одночасно руки не дійшли (на момент виходу інтерв’ю — 2 АЗС на цьому проміжку дороги знаходилися в стані ремонту — ЕП).

— Зараз ми розмовляємо у вашому кабінеті. До цього були в підвалі компанії, де у двох кімнатах зберігається купа коробок з паливними талонами. Розкажіть, будь ласка, у двох словах, що це за історія.

— Ми були в сховищі компанії «Укрнафта», де зберігаються товарно-матеріальні цінності, документи тощо. В цих кімнатах — скретч-картки, якими з «Укрнафтою» розрахувалися за борги, а зараз ці скретч-картки заблоковані. Всього їх на 115 мільйонів літрів, в грошах на сьогодні це еквівалент близько 5 мільярдів гривень.

«Укрнафта» заплатила за нафтопродукти і мала їх отримати, але з нею розрахувалися талонами і з моменту мого приходу компанії-емітенти ці скретч-картки заблокували. Їх перестали обслуговувати на заправках Аvіаs та ANP.

— В них є якийсь термін дії?

— На деяких скретч-картах термін дії завершився. Але згідно з умовами листів та актів вони безстрокові.

— Вірите, що цю макулатуру можна реалізувати в паливо?

— Це відповідальність емітентів. Ми зверталися неодноразово до них з проханням розблокувати. Ми можемо і хочемо ці скретч-картки дати Збройним Силам України, військовим, волонтерам. Відповідь — нуль. Після цього ми звернулися до правоохоронних органів.

— Як оцінюєте шанси вирішити це питання в судовому порядку?

— Судовими процесами, мені здається, це буде складно і довго. Я вважаю, що дуже важливою є роль правоохоронців у поверненні грошей за ці скретч-картки.

— Що спричинить рішення Сергія Корецького піти з «Укрнафти»?

— Рішення акціонерів, виконана програма задач, завершений контракт, особисті мотиви.

— Можливо, якісь нереальні умови роботи?

— Якщо все буде рухатися так, як зараз, я вважаю, що є шанс зробити в компанії гарні результати.

Щодо уходу з компанії, це може бути рішення акціонерів подякувати і відпустити мене, або насварити і відпустити, завершення контракту, телефонне право, про яке ви згадували або якісь інші власні причини.

— В скільки разів державна компанія повільніша за приватну?

— В п’ять.

— Тобто 1 день роботи у WOG це тиждень роботи в «Укрнафті»?

— Так.

— Скільки вкрадено з «Укрнафти» за попередніми висновками?

— Вважаю, що треба дочекатися результатів ДАСУ, правоохоронців тощо.

— Давайте так: не скільки загалом, а скільки станом на зараз виявленого?

— Ну, дивіться, 30 мільярдів дебіторської заборгованості. Вона сформована, починаючи з 2015 року. Тобто це нафта або нафтопродукти, які відпустили з відтермінуванням оплати. Наприклад, заплатили гроші компанії, яка мала поставляти нафтопродукти протягом 3 років.

У мене питання: а чому протягом 3 років? Вона мала поставити рівно в той самий день. Ну і зрозуміло, дебіторка зависла.

— Добре, 30 мільярдів гривень — пункт номер один. Пункт номер два?

— Номер два — це нафта, яку ми не дорахувалися тільки на балансі «Укрнафти». Це більше 3 мільярдів гривень. Ще є зафіксована нестача нафти від інших постачальників — «Сокар», «Укртранснафта». Приблизно на суму більше 3 мільярди гривень.

— Що ще?

— Ще є дебіторка на «Укртатнафті». Ми зараз відновлюємо облік, тому що його не було на момент мого призначення — ні паперового, ні електронного. Дебіторка — близько 40 мільярдів гривень. Логіка рівно та сама. Кудись комусь відпустили… Податків потрібно донарахувати мільярдні суми по факту відновлення обліку.

Ще раз наголошую, що відновлення обліку триває і точні цифри будуть озвучені відразу після завершення.

— Тобто загалом 80 мільярдів гривень.

— Далі. Є питання договору комісії нафтопродуктів на 4,5 мільярда гривень по сьогоднішнім ринковим цінам, скретч-картки, які лежать заблоковані на 5 мільярдів по сьогоднішнім роздрібним цінам, спільна діяльність, яка мала заробляти гроші і віддавати ту чи іншу частку в залежності від частки «Укрнафти». Але я не можу їх оцінити збитками. Це може зробити ДАСУ, правоохоронні органи, рішення суду.

Підсумовуючи, я можу сказати так — проблемних питань, з якими зіштовхнувся новий менеджмент орієнтовно до 100 мільярдів гривень.

—  Хочете передати щось Ігорю Коломойському?

— Що я маю передавати?

— Що відчуваєте.

— Мені немає що передати… Окрім того, що очевидно, що і пан Коломойський міг би координувати ці дії, я вважаю, що дуже багато від менеджменту залежить. Я думаю, що тут багато речей, які, можливо, акціонери і не знали.

— Тобто у нього крали?

— Не знаю. Крали, не крали — це не моя оцінка. Просто в компанії немає статті витрат, до якої не доторкнутися, щоб не було оптимізації.  При чому все це вимірюється десятками та сотнями мільйонів. Про великі цифри акціонери не могли не знати, на мою думку, але є ще багато інших речей, про які не знімали ці ролики.

— Знімає не Ігор Валерійович.

— Я знаю, хто їх знімає, хто носить гроші в ЗМІ за розміщення цих роликів і ці телеграм-канали. Просто не цікаво витрачати на це час. Я щиро вважаю, що новий менеджмент зробив дуже багато і показав результат.

— Ви так неочікувано перескочили з «привіту» Ігорю Коломойському до результатів.

— Я не знаю, які привіти передавати. Якщо мені був би потрібен хайп, я б передавав привіти.

Читайте також:

• Призначення очільником «Укртатнафти» Корецького може бути незаконним
• Сергій Корецький очолив «Укртатнафту»