Що відчуває співак, коли приїжджає після окупації до рідного міста – Охтирки, що сталося з піснею «Сеньйорита» та які улюблені локації артиста у Кременчуці читайте далі
Сьогодні, 11 серпня до Кременчука завітав співак Олександр Кварта. Навідався він і до Кременчуцького обласного клінічного шпиталю для ветеранів. Там «Кременчуцький ТелеграфЪ» поспілкувався з артистом.
Інтерв'ю розпочалося з пісні «Волонтери». Її Олександр виконав граючи на гітарі, яку побачив у кімнаті, де ми спілкувалися. Варто зазначити, що Олександр Кварта і сам волонтер, адже артист з 2014 року виступає у зоні бойових дій та у шпиталях для підтримки бойового духу, підняття енергії та наповнення позитивом, також Олександр перевозить гуманітарну допомогу та влаштовує благодійні концертні тури у містах України для того, щоб зібрати кошти для допомоги нашим захисникам.
Також під час інтерв'ю були присутні директорка концертної агенції Sadyba Music Ірина Коваленко та директор шпиталю Микола Литвиненко.
Своєю чергою Олександр Кварта пригадав свій перший виступ для перемоги.
До речі, Олександр Кварта співпрацює з концертною агенцією Sadyba Music вже 11 років. А сьогодні в Олександра відбулися 113 та 114 концерти на Полтавщині. Про це нам розповіла Ірина Коваленко.
Далі журналісти перейшли до питань.
Ви родом з Охтирки — міста, яке пережило російську окупацію. Що Ви відчуваєте, коли виступаєте там.
За цей період в Охтирці я виступав двічі. Там будинок культури, в якому багато років поспіль я проводив проєкт свій, «Різдвяний вечір». Тепер цей будинок розбито, і ми виступали для волонтерів, для медиків. Одного разу виступали прямо біля розбитої будівлі адміністрації. Будучи у своєму рідному місті, де я народився, зрозуміло, що душа боліла. Я в Харкові сидів в метро перші три дні, ми ховалися від бомб та ракет, а я сидів у новинах і дивився за Охтиркою, що там з татом. Татові хату там розбомбило, трошки шифер позлітав, вікна повилітали. Він уже і ремонти поробив зразу.
Зараз Я вивіз свою сім'ю в Івано-Франківськ. Забираємо документи з харківської школи, щоб діти там навчалися нормально, не онлайн, а як всі нормальні діти, хочеться так. Але сам мотаюся по всій Україні. Тільки недавно був у Дніпрі, де так само прилітає. Кривий Ріг – виступив, на наступний день там прилетіло, розбило. І зараз по всім містам України. Ти не можеш сказати, що там ти більш захищений, чи менш захищений. Куди завгодно може прилетіти. У мене немає різниці, де виступати. Тому, що я не відрізняю, чи я на Полтавщині, де спокійно, тихо, чи я на Донецьку, в Мирнограді, де 60 кілометрів до Бахмуту.
Катюжанка – це Київська область, де були в окупації. І ми приїхали туди з концертом, апаратуру брали з собою з Лютіжу, тому що там викрали все. Орки, які прийшли, вони виносили, обрізали. Якщо не могли плазму винести, вони її просто прострелили.
І я знаю, моя місія, елементарно добрим словом допомогти. У Тік-тоці я сиджу, в Інстаграмі, де хлопці пишуть постійно, хто питає про допомогу, хто про підтримку, хто просить за петиції про Героїв. Постійно йде запит.
У Вашому репертуарі були російські пісні, та ж сама «Сеньйорита». Яка зараз їхня доля?
Після 24 лютого я від «Сеньйорити» взагалі відмовився. Сказав собі, що поки хлопці воюють, взагалі жодної російськомовної. Та й не «поки», адже від російськомовних пісень я відмовився, навіть від тих самих власних, що писав я, з моїм авторством. Зараз так уже «допекли» мене тою «Сеньйоритою», що я її просто переклав українською. І вже виконую, знов-таки, через понад рік, все ж таки повернувся до «Сеньйорити», але вже українськомовної.
Які у вас улюблені локації у Кременчуці?
Я взагалі люблю це місто. Так само як слідкували тоді, коли вибух тут був у супермаркеті, в «Амсторі». І я це сприймав за особисту образу, тому що це вже місто рідне. Одразу дивлюся на мапі, де я був, де цей вибух від того місця, де я бував.
Крайній виступ у мене був на стадіоні. Всі на вухах стояли на тому стадіоні. І дуже гарно сприймали, приїжджали й танцювали. І це найкращі спогади. Ось вам одна із локацій, яку я дуже люблю. Ми по дорозі сюди згадували готель «Дніпровські зорі», де мене приймали. І весь колектив, як я був у них, «обліпили». Я ще й свою «фейсу» там залишив з підписом. Ну, тобто це вже рідненькі люди.
Полтавщина взагалі повна людьми добрими, щирими. Де б я не був на Полтавщині, завжди приймуть гарно. Ну і Кременчук – не виняток.
Також вчора, 11 серпня, о 19.00, на сцені ПК «Кредмаш» відбувся концерт Олександра Кварти «Дарую сонце». Про концерт читайте незабаром у нас на сайті.
Нагадаємо, що того дня Олександр Кварта навідався до Кременчуцького обласного клінічного шпиталю для ветеранів, привіз їм гуманітарну допомогу та влаштував концерт для працівників і пацієнтів шпиталю.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.