Сьогодні у Кременчуці попрощалися з 33-річним військовим Антоном Левчуком

22.08.2023, 16:03 Переглядів: 8 107

Нещодавно під час виконання підрозділом бойового завдання почався артилерійський обстріл, і Антон побіг сам витягати товариша, тоді по цій позиції прилетіло ще раз і він отримав осколкові поранення, потрапив до шпиталю, де 17 серпня помер

Сьогодні, 22 серпня, у Кременчуці попрощалися з 33-річним нацгвардійцем Антоном Юрійовичем Левчуком — «Архітектором». Такий позивний отримав через свою професію.

Військовий народився у Кременчуці, тут і проживав. Потім навчався в університеті на дизайнера, був архітектором. 21 березня 2022 року Антона призвали на військову службу за мобілізацією, де він був військовим медиком — спеціальність опанував уже під час служби.

Чимало людей прийшло попрощатися з Антоном Левчуком, серед них друзі, колишні колеги, близькі, рідні, побратими та заступник командира.

— Я знаю Антона близько пів року. Це та людина, яка завжди допоможе як у військовому житті, так і у звичайному. Він завжди відзивався, допомагав, виконував усі задачі, які на нього покладали. Йому було тяжко, але він робив усе як всі. Антон був військовим медиком у нас і віддався цій роботі на 100%, рятував життя наших побратимів. Тому це людина, яку наш підрозділ запам’ятає назавжди. Коли прийшов до нас, йому сподобалася медична військова сфера і, за покликом серця, він вирішив рятувати життя побратимам. На його рахунку не одне врятоване життя — він витягнув немало наших побратимів і вони завдячують йому. Він був не лише бойовим медиком, він ще робив багато для нашого підрозділу. Це людина, яку знає весь батальйон. Антон був дуже відданою і працьовитою людиною, — говорить військовослужбовець з позивним «Прокурор».

— Ми були разом з самого початку вторгнення 2022 року. На Антона можна було завжди покластися, ходили разом на бойові завдання. Він був для мене справжнім другом, — говорить зі сльозами на очах військовослужбовець з позивним «Мирик».

— Наша бригада входить у гвардію наступу. Антона я знав недовго, але мав честь перетинатися з ним під час підготовки на полігоні. Він був світлою, порядною людиною. Про таких кажуть: «Людина зі стержнем, людина з характером». Він і старанно та якісно навчався, і міг підставити побратиму своє плече. Взагалі на війні оголяються всі грані людської душі, побачивши в таких умовах Антона, можу сказати, що він був людиною з великої літери, — говорить заступник командира бригади Нацгвардії «Рубіж», полковник Сергій Микитюк.

Також, за словами Сергія Микитюка, їхня бригада порушуватиме питання про перейменування однієї з вулиць Кременчука на честь Антона Левчука та встановлення меморіальної дошки у закладі, в якому навчався Антон.

Після прощання у МПК панахиду відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали військового на Алеї Слави Свіштовського кладовища поряд з іншими захисниками України.

У Антона Левчука залишилися батьки.

Автор: Дарія Згура Відео: Кирило Воронцов

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.