Коли поліцейські зупиняють автівку, або прибувають на конфлікти, не треба їх провокувати чи ображати — пресофіцерка

Вчора, 31 серпня, після публікації статті «Україна розділилася навпіл у визначенні вини поліцейського та правомірності застосування ним зброї» редакція отримала коментарі на питання, поставлені при підготовці цієї статті Кременчуцькому районному управлінню поліції.

Нагадаємо, що стаття стосувалася трагічної події, що сталася у Дніпрі 29 серпня, коли патрульний застрелив водія авто, який поводився агресивно, влаштував конфлікт, чинив спротив та напав на його колегу.

На питання редакції «Кременчуцького Телеграфа» відповіла пресофіцерка Кременчуцького районного управління поліції Анна Васенко.

— Чи багато поліцейських несуть службу з вогнепальною зброєю?

У Кременчуцькому районному управлінні поліції з вогнепальною зброєю чергують слідчо-оперативні групи. Піші патрулі бувають як зі зброєю, так і без неї — лише зі спецзасобами. Зі зброєю виконують службові обов’язки конвої та деякі інші підрозділи та поліцейські. Тобто дуже багато правоохоронців несуть службу зі зброєю.

— Якими документами регламентується порядок застосування зброї поліцейськими та чи змінилися законодавство і правила застосування зброї після початку широкомасштабної війни?

Все що стосується застосування вогнепальної зброї врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» — де може застосовується, як застосовується тощо. І не тільки вогнепальна зброя, а й спецзасоби.

З початку широкомасштабного вторгнення деякі зміни у законодавстві щодо цих питань відбулися — вони є у відкритому доступі й з ними можна ознайомитися.

— Як часто бувають випадки образ, провокацій, принижень поліцейських під час виконання ними службових обов’язків та як на це реагують?

На жаль, це відбувається постійно. Наші поліцейські, які прибувають на виклики у складі слідчо-оперативної групи, або ж підрозділи по сімейному насильству постійно стикаються з приниженнями як від водіїв, правопорушників, а інколи й звичайних громадян. Нам потрібно виховувати у громадян повагу до закону та правоохоронців, які захищають закон. Тому що усі ці зйомки на гаджети, провокаційні публікації в соцмережах, коментарі й таке інше, вони створюють враження безкарності правопорушників та нібито норми для зухвалого й агресивного стилю спілкування з правоохоронцями.

Щодо ситуації у Дніпрі — українці наразі розділилися на два кола. І більшість правників та коментарів у соцмережах висловлюються на підтримку правоохоронців. Тому що ми повинні дотримуватися закону і нікому не дано право його порушувати.

Наразі триває службове розслідування, яке остаточно поставить крапку у цій ситуації, й тому коментувати дії чи бездіяльність ми зараз не можемо.

— Як часто бувають випадки силових конфліктів з громадянами під час виконання поліцейськими службових обов’язків? Яка відповідальність передбачена за напад на правоохоронців чи спротив поліцейському та скільки правопорушників за це притягнули до відповідальності?

Що стосується силових конфліктів з правопорушниками під час виконання ними службових обов’язків, то у нас їх небагато.

А от патрульні поліцейські доволі часто стикаються з силовими конфліктами під час затримання, коли вони застосовують спеціальні засоби, ті самі кайданки, коли люди реагують агресивно. Такі випадки є.  

— Скільки разів поліцейським у Кременчуці доводилося застосовувати вогнепальну зброю проти правопорушників?

Останній випадок у нас був, коли правоохоронець стріляв у повітря при затриманні озброєного злочинця, який напав на магазин ювелірних виробів.

— Яка відповідальність передбачена за напад на поліцейського чи спротив поліцейському, і скільки таких правопорушників притягнули за це до відповідальності?

У Кременчуці є декілька кримінальних проваджень щодо злочинів, пов’язаних зі спротивом правоохоронцям, але майже усі вони стосуються патрульних поліцейських, тому про це краще питати у них (Патрульна поліція Кременчука організаційно не підпорядкована Кременчуцькому районному управлінню поліції — ред.).

Утім, таких кримінальних проваджень небагато. Вони розслідуються, правопорушники отримують підозри, й далі матеріали направляються до суду.

Дуже хотілося б, щоб люди розуміли, що коли правоохоронці зупиняють транспортний засіб, або приїжджають на бійки чи конфлікти, треба усім дотримуватися вимог закону і в ні в якому разі не створювати конфліктних ситуацій, не провокувати та не ображати правоохоронців.

На жаль, такі випадки в Кременчуці непоодинокі. Коли правоохоронців намагаються спровокувати, спеціально створити конфлікт, образити, принизити. І не завжди у таких випадках закон на боці правоохоронців. Навіть притягнути до адміністративної відповідальності таких правопорушників буває складно — з’являються адвокати, створюються штучні перепони тощо.

Нагадаємо, запитання що стосуються ситуації навколо трагічної події у Дніпрі окрім Кременчуцького районного управління поліції редакція «Кременчуцького Телеграфа» направила також на адресу Департаменту патрульної поліції України. На момент написання статті відповіді від Департаменту ми не отримали. Як тільки отримаємо, ознайомимо з ними наших читачів.

Яка відповідальність передбачена за перешкоджання виконанню поліцейськими їх повноважень та невиконання їх законних вимог?

Відповідно статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. А його законні вимоги є обов’язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Втручання у діяльність поліцейського, перешкоджання виконанню ним відповідних повноважень, невиконання його законних вимог та будь-які інші протиправні дії стосовно поліцейського мають наслідком юридичну відповідальність відповідно до закону.

Закон передбачає за ці правопорушення два види відповідальності — адміністративну та кримінальну.

Стаття 185 Кодексу України про адміністративну відповідальність передбачає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов’язків:

• накладення штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ред. — 136-255 грн);
• або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин;
• або виправні роботи на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% заробітку; або адміністративний арешт на строк до 15 діб.

Стаття 342 Кримінального кодексу України передбачає за опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків покарання у вигляді:

• штрафу від 1000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ред. — 17000-68000 грн);
• або арешту на строк від 3 до 6 місяців;
• або обмеженням волі на строк до 4 років;
• або позбавленням волі на строк до 2 років.

Ці ж дії, поєднані з примушенням цих осіб шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій, караються обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на строк від 2-х до 5-ти років.

Читайте також:

• Україна розділилася навпіл у визначенні вини поліцейського та правомірності застосування ним зброї
• Обрали запобіжний захід патрульному Єгору Звонкову, який застрелив чоловіка у Дніпрі
• З’явилося відео з бодікамер патрульної та її напарника, який застрелив чоловіка у Дніпрі
• Патрульний, який застрелив чоловіка у Дніпрі, пов’язаний з Кременчуком (доповнено, уточнено)