Як згадує гвардієць, шлях до Волновахи був найважчим
Свою військову кар’єру Олександр з позивним Клим розпочав ще у далекому 2011 році в Збройних Силах України. Вже згодом, у 2020 році, Олександр вирішує підписати контракт із Національною гвардією України, де проходить військову службу й донині. Про це повідомляє пресслужба військової частини 3059 Національної гвардії України.
— На все своє життя я запам’ятаю ранок 24-го лютого, почався масований артилерійський обстріл нашої території. На блокпост у Донецькій області заїхала БМП з тяжко пораненими військовослужбовцями ЗСУ. Одразу ми з бійцями почали надавати домедичну допомогу, а саме накладали турнікети та тиснучі пов’язки на рани, — згадує події того зловісного ранку Клим.
— У той же день ми перемістилися до міста Волновахи й нам поступила команда на оборону Старогнатівки. Там ми тримали оборону на взводно-опорному пункті, не даючи пройти піхоті противника. По нас щільно працювали ворожі гради та танки, командир ротної групи прийняв рішення про зміну позиції, — розповідає Олександр.
Як згадує гвардієць, шлях до Волновахи був найважчим:
— Командир поставив задачу збирати всі свої медичні препарати та слідувати до Курахівського шпиталю. Саме там я став в пару до військового лікаря-хірурга в операційну. Ми почали надавати допомогу пораненим, які прибували з Волновахи. Близько трьохсот бійців пройшло через операційну. Цілу добу ми оперували поранених, я був у ролі асистента хірурга. Дякувати Богу, мій десятирічний досвід роботи в хірургічному відділені фельдшером став у пригоді, — про допомогу пораненим бійцям розповідає Клим.
На початку березня підрозділ Олександра вирушив до населеного пункту Степне, де вони вибили ворога з позицій. Гвардійця приєднали до групи медиків однієї з бригад ЗСУ:
«Пам’ятаю на четвертий день тяжких боїв, я з групою медиків перебував на першому поверсі в будинку, де ми надавали допомогу тяжко пораненим бійцям. О п’ятій ранку був здійснений точний авіаудар. Від ударної хвилі мене викинуло з приміщення, після чого я все погано пам’ятаю. Мене евакуювали та надали медичну допомогу. До кінця ротації я чергував в шпиталі міста Курахове, де допомагав пораненим побратимам».