«Близько 300 бійців пройшли через операційну. Цілу добу ми оперували поранених», — нацгвардієць Олександр з позивним «Клим»

7.09.2023, 20:00 Переглядів: 2 032

 

Як згадує гвардієць, шлях до Волновахи був найважчим

Свою військову кар’єру Олександр з позивним Клим розпочав ще у далекому 2011 році в Збройних Силах України. Вже згодом, у 2020 році, Олександр вирішує підписати контракт із Національною гвардією України, де проходить військову службу й донині. Про це повідомляє пресслужба військової частини 3059 Національної гвардії України. 

— На все своє життя я запам’ятаю ранок 24-го лютого, почався масований артилерійський обстріл нашої території. На блокпост у Донецькій області заїхала БМП з тяжко пораненими військовослужбовцями ЗСУ. Одразу ми з бійцями почали надавати домедичну допомогу, а саме накладали турнікети та тиснучі пов’язки на рани, — згадує події того зловісного ранку Клим.

 

— У той же день ми перемістилися до міста Волновахи й нам поступила команда на оборону Старогнатівки. Там ми тримали оборону на взводно-опорному пункті, не даючи пройти піхоті противника. По нас щільно працювали ворожі гради та танки, командир ротної групи прийняв рішення про зміну позиції, — розповідає Олександр.

Як згадує гвардієць, шлях до Волновахи був найважчим:

— Командир поставив задачу збирати всі свої медичні препарати та слідувати до Курахівського шпиталю. Саме там я став в пару до військового лікаря-хірурга в операційну. Ми почали надавати допомогу пораненим, які прибували з Волновахи. Близько трьохсот бійців пройшло через операційну. Цілу добу ми оперували поранених, я був у ролі асистента хірурга. Дякувати Богу, мій десятирічний досвід роботи в хірургічному відділені фельдшером став у пригоді, — про допомогу пораненим бійцям розповідає Клим.

На початку березня підрозділ Олександра вирушив до населеного пункту Степне, де вони вибили ворога з позицій. Гвардійця приєднали до групи медиків однієї з бригад ЗСУ:

«Пам’ятаю на четвертий день тяжких боїв, я з групою медиків перебував на першому поверсі в будинку, де ми надавали допомогу тяжко пораненим бійцям. О п’ятій ранку був здійснений точний авіаудар. Від ударної хвилі мене викинуло з приміщення, після чого я все погано пам’ятаю. Мене евакуювали та надали медичну допомогу. До кінця ротації я чергував в шпиталі міста Курахове, де допомагав пораненим побратимам».
Автор: ТелеграфЪ
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.

ФРОНТОВІ ІСТОРІЇ КРЕМЕНЧУЖАН:

У цьому сюжеті «Кременчуцький ТелеграфЪ» зібрав інтерв'ю з кременчуцькими бійцями і волонтерами, які своїми очима бачили жахи подій на Сході. Це розповіді про війну, на якій гинули наші захисники, щоб не допустити просування агресора.

Низький уклін всім бійцям. Слава героям! Герої не вмирають!

Читайте також:



Свіжий випуск (№ 45 від 7 листопада 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх