У Польщі проходять найважливіші за 30 років парламентські вибори: чи зміниться підтримка України

У неділю, 15 жовтня, в Польщі проводяться парламентські вибори, на яких мають обрати 460 членів Сейму (нижня палата парламенту) та 100 сенаторів (верхня палата). За їх результатами буде сформовано новий уряд, від якого, як і від парламентської більшості, буде залежати підтримка України.

Ці вибори називають «найважливішими у цілому поколінні». Очікується, що у голосуванні візьме участь рекордна для сучасної історії країни кількість виборців. Саме для цього одночасно з виборами проводять референдум по чотирьом важливим для поляків питанням. У парламентських виборах активну участь приймають громадяни Польщі, що проживають в інших країнах – від Німеччини до США і Канади.

Для України ці вибори також мають велике значення, адже серед 5 політичних партій та блоків є партія з відверто проросійськими гаслами, яка може потрапити до парламенту і, при деяких розкладах, увійти до парламентської більшості та мати своїх представників у польському уряді.

Які партії та виборчі блоки беруть участь у виборах та їх ставлення до України

Щоб пройти до парламенту, партії мають набрати не менше 5% голосів виборців, а виборчі блоки – не менше 8%.

У парламентських виборах в Польщі беруть участь лише п’ять партій та блоків:

• «Право і справедливість»;
• «Громадянська коаліція»;
• «Третій шлях»;
• «Нові ліві»;
• «Конфедерація».

Національна, консервативна партія «Право і справедливість» на чолі з Ярославом Качинським перебуває при владі з 2015 року – два строки поспіль. На цих виборах вона намагається залишитись при владі на третій строк.

І хоча головним посадовцем від цієї партії є президент Польщі Анджей Дуда, саме засновника PiS Качинського Politico називає «фактичним правителем Польщі».

В останні роки в країні прийняли декілька жорстких законів, зокрема про заборону абортів, а також надають величезну вагу у суспільстві та політиці католицькій церкві. За інформацієї польських ЗМІ, кожне важливе рішення уряду проходить через офіс Качинського. Як пише The Guardian, ПіС часто звинувачують у політизації судової системи, використанні громадських ЗМІ як свого партійного рупору, розпалюванні гомофобії, настроїв проти мігрантів та узурпації влади. Політику теперішньої влади країни критикують в Європі за відхід від демократичних стандартів та верховенства права. Через це відносини між Польщею та ЄС останніми роками дещо погіршилися. «Право і справедливість» виправдовує свою політику прагненням підвищити ефективність судів та намаганням створити більш справедливу економіку. Партія влади також наголошує на захисті «польських інтересів» та «традиційних християнських цінностей».

Головним конкурентом «Права і справедливості» на виборах та основною опозиційною силою Польщі є «Громадянська коаліція» на чолі з колишнім прем'єр-міністром Польщі та ексголовою Європейскої ради Дональдом Туском. Цей проєвропейський виборчий блок виступає за більш гармонійні відносини з ЄС, а його лідери наголошують на продовженні військової та політичної підтримки України. ГК обіцяє скасувати зміни PiS щодо судової системи та ЗМІ, щоб забезпечити їхні незалежність та відповідність конституції.

Центриський блок «Третій шлях» позиціює себе як альтернативу двом основним політичним силам країни. Цей блок у своїй програмі заявляє про допомогу малому бізнесу, збільшення витрат на освіту та спрощення податкової системи. Його лідери підтримують продовження військової допомоги Україні, проте виступають за обмеження ввозу українського збіжжя та іншої аграрної продукції.

Схожі з ним зовнішньополітичні погляди має й партія «Нові ліві». Ця політична сила свою увагу зосереджує на реформі трудового законодавства, боротьбі за права жінок та меншин. Її лідери теж підтримують Україну, водночас також виступають за обмеження на ввезення українського зерна.

І єдина політична партія, яка може потрапити до майбутнього парламенту Польщі і відкрито виступає проти надання допомоги Україні – «Конфедерація». Її лідери критикують теперішню політику Польщі щодо підтримки України, виступають за скасування соціальних пільг для українців, та проти постачання озброєння нашій армії, наголошуючи на потребі посилення власної армії.

Одночасно з виборами у Польщі відбудеться референдум з 4-х питань:

• щодо неприпустимості продажу державного майна іноземцям;
• щодо неприпустимості підвищення пенсійного віку;
• щодо будівництва стіни на кордоні Польщі та Білорусі;
• щодо проблем допуску нелегальних іммігрантів з Близького Сходу та Африки.

Опозиція вважає цей референдум спекуляцією та закликала своїх прихильників бойкотувати його. Якщо у референдумі візьме участь менше половини поляків, його визнають таким, що не відбувся.

Хто лідирує на виборах

Виборчі дільниці працюватимуть у Польщі сьогодні до 21.00 (22.00 за київським часом). Лише після цього стануть відомі результати екзит-полів.

За попередніми опитуваннями, наразі на виборах лідирує партія «Право і справедливість» – її підтримують від 31% до 37% поляків. Цього недостатньо для того, щоб отримати більшість у парламенті.

Головний суперник цієї партії – виборчий блок «Громадянська коаліція», має рейтинг підтримки близько 30%.

Інші три партії – «Третій шлях», «Нові ліві» та «Конфедерація» – мають по 10-11% підтримки виборців.

Тож, за підсумками виборів партіям, що пройдуть до Сейму, вочевидь доведеться вести перемовини та створювати парламентську коаліцію. Наразі партія «Право і Справедливість» має монобільшість у Сеймі та однопартійний уряд.

Як вибори у Польщі вплинуть на підтримку України

Парламентські вибори у Словаччині, які пройшли два тижні тому, закінчилися для України з поганим результатом – там було сформовано антиукраїнську коаліцію на чолі з екс-прем'єром Робертом Фіцо. Ця країна може в подальшому проводити політику щодо України схожу на політику Угорщини і це буде друга недружня країна на нашому західному кордоні. У Польщі такий результат неможливий, адже майже усі політики у цій країні кажуть, що після виборів рівень допомоги й підтримки України не зміниться та виступають за продовження військової допомоги. Такі заяви звучать від усіх партій, окрім «Конфедерації».

Крім того, переважна більшість громадян Польщі також підтримують надання допомоги Україні у війні з Росією. Хоча, в залежності від результатів цих виборів можуть виникнути деякі нюанси та складнощі, про які говорять як українські, так і польські політологи.

Дві головні фігури польської політики та два головних опонента

Дві основні партії – ПіС та ГК майже два десятиліття домінують на політичній арені Польщі і протистояння між ними перетворилося з жорсткої конкуренції в справжню політичну війну.

За своєю напругою та методами ведення передвиборчої боротьби польські парламентські перегони не поступалися українським. ПіС та ГК взаємно зображають одна одну не просто політичними конкурентами, а справжніми ворогами, концентрацією всього зла, яке є у польській політиці.

На цих виборах застосовано  нетиповий передвиборчий прийом - за ініціативою партії влади, паралельно з виборами проводиться референдум. Таким чином, ПіС, намагається підняти явку своїх виборців.

Польська політика, як і українська, вкрай персоналізована. По суті, вже багато років вона крутиться навколо двох фігур: Дональда Туска та голови ПіС, Ярослава Качинського, який нині обіймає посаду віце-прем'єра. Відносини між ними вже майже два десятки років мають характер відкритої особистої ворожнечі.

Під час нинішньої кампанії обмін звинуваченнями та образами продовжувався. Туску пригадали, що його бабуся була етнічною німкенею, а лідер ГК висміяв Качинського за те, що той у 74 роки є холостяком, наголошуючи на важливості традиційної родини та сімейних цінностей.

Доходило до того, що Качинський називав Туска «ворогом польського народу», а той назвав команду влади «агентами чи дурнями».

Нещодавно ПіС звинуватила Туска в тому, що на посаді прем'єра той схвалив план оборони Польщі, який передбачав, що в разі агресії Путіна польські війська займуть лінію оборони по річці Вісла. Крім того, Ярослав Качинський неодноразово звинувачував Дональда Туска в загибелі його брата, колишнього президента Польщі Леха Качинського, в авіакатастрофі під Смоленськом у квітні 2010 року.

А опозиція обіцяє після своєї перемоги судити низку лідерів ПіС, у тому числі самого Качинського, на державному трибуналі.
Взаємні образи відображають глибокий ідеологічний поділ між двома ключовими польськими партіями. ПіС постійно наголошує на важливості суверенітету Польщі, виступаючи проти «диктату Брюсселя» у внутрішньопольських справах. Туск у разі приходу до влади обіцяє відновити відносини з Брюсселем, а також скасувати найрезонансніші рішення консерваторів.

Яку парламенську коаліцію можуть створити в Польщі після виборів – 3 сценарії

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що партія, яка переможе на виборах, отримає право сформувати правлячу коаліцію. Втім, жодна з політсил не отримає монобільшість, а тому для формування коаліції їм необхідно отримати підтримку інших партій.

Перший сценарій – ПіС показує високі результати і для отримання більшості у парламенті парії влади не вистачить лише кількох мандатів. У такому випадку, ПіС може спробувати добрати мандатів, що бракують, в індивідуальному порядку за рахунок інших фракцій – така практика в Польщі, як і в Україні, цілком допустима й використовується. Тоді теперішня політика щодо України, вочевидь, продовжиться, з деяким коригуванням у бік «захисту національних польських інтересів».

Другий сценарій – формування коаліції у складі «Громадянської коаліції», «Третього шляху» та «Нових лівих». Такий союз буде досить рихлим в ідеологічному плані, коаліція буде змушена відстоювати інтереси польських аграріїв, оскільки до «Третього шляху» входить Польська селянська партія. Політика підтримки України у такому сценарії також буде продовжена.

Третій сценарій є найбільш небезпечним для України – це формування коаліції з ПіС та ультраправої партії «Конфедерація». Керівництво цієї партії запевняє, що цього не станеться за жодних умов, і партія залишиться в опозиції. Тим не менш, у Польщі багато хто вважає, що передвиборчі обіцянки після голосування будуть скоректовані. У такому разі, загальний курс Варшави ця партія зможе дещо скоригувати в антиукраїнську сторону.

Залишається і четвертий сценарій, за яким партіям не вдасться домовитися і полякам доведеться знову йти на вибори на початку наступного року. Це також поганий варіант для України, адже нова передвиборча кампанія внесе нові складнощі у міждержавні стосунки, а надання допомоги може бути поставлене на паузу.

Кременчужани на виборах у Польщі

Як розповів нашому виданню колишній мешканець Кременчука Євгеній, з самого ранку на виборчих дільницях у Кракові утворилися черги. В цілому вибори проходять спокійно, без провокацій та суттєвих порушень. За його словами молодь та жителі великих міст у Польщі голосують переважно за опозиційні партії, а сільські мешканці та люди старшого віку – за «Право і справедливість», сподіваючись на подальше збільшення соціальних виплат.

Колишня кременчужанка Ірина, яка наразі проживає в Калгарі (Канада) розповіла, що польська громада у Канаді здебільше підтримує «Громадянську коаліцію» та активно бере участь у парламентських виборах.