У Польщі порахували результати голосування на парламентських виборах: «переможці програли»

На ранок другої доби після завершення парламентських виборів, які відбулися 15 жовтня, у Польщі завершили підрахунок усіх голосів. За їхніми підсумками перше місце зайняла правляча партія «Право і справедливість».

Про це повідомляється на сайті центральної виборчої комісії Польщі.

Явка становила 74,38%, що є рекордом в історії виборів у Польщі з 1989 року. Попередній рекорд становив 62,7%.

За результатами виборів:

• правляча партія «Право і справедливість» набрала 35,38% голосів;
• виборчий блок «Громадянська коаліція» — 30,70%;
• виборчий блок «Третій шлях» — 14,40%,
• партія «Лівиця» — 8.61%;
• крайня права й антиукраїнська партія «Конфедерація» — 7,16%.

Таким чином, «Громадянська коаліція», «Третій шлях» та «Лівиця» отримали шанс сформувати парламентську коаліцію та сформувати коаліційний уряд.

Як повідомляє RMF24, «Право і справедливість» втратить більше десятка місць у Сенаті, де і за попередньої каденції не мала більшості. Правляча партія отримає лише 34 місця зі 100. Наразі вона має 48 своїх представників у Сенаті.

Більшість у верхній палаті польського парламенту отримала опозиція, яка буде представлена ​​66 сенаторами.

Блок «Громадянська коаліція», ймовірно, отримає 44 місця і стане найбільшою фракцією у верхній палаті. «Лівиця» може отримати 9 місць, а «Третій шлях» — 8. Ще п’ять сенаторів здобули підтримку виборців, балотуючись у рамках «сенатського пакту» між «Громадянською коаліцією», «Лівицею» та «Третім шляхом».

Нагадаємо, парламентські вибори у Польщі пройшли у неділю, 15 жовтня. За їх результатами буде обрано 460 членів Сейму (нижня палата парламенту) та 100 сенаторів (верхня палата).

Хто очолить уряд Польщі?

Хоча партія «Право і справедливість» Ярослава Качинського, яка перебуває у владі в Польщі з 2015 року, і набрала на виборах найбільше голосів (35,38%), отриманий результат не дозволяє їй сформувати уряд. Навіть якщо до них додати результат ультраправої Конфедерації (7,16%), яка вважалася ймовірним коаліційним партнером ПіС.

Інші три блоки партій, що пройшли до Сенату, є традиційною опозицією та опонентами ПіС. А тому ймовірність залучення їх до коаліції під егідою партії Ярослава Качинського вкрай мала. Втім, зовсім виключати такого сценарію не можна — у ПіС заявляють, що мають намір створити власну коаліцію більшості. Президент Польщі Анджей Дуда вже заявив, що готовий за традицією доручити формування уряду партії, яка набрала на виборах найбільше голосів (ПіС).

Разом з тим головний конкурент ПіС — «Громадянська коаліція» на чолі з колишнім прем'єром країни та ексголовою Ради Євросоюзу Дональдом Туском, отримавши 30,7% голосів виборців, може разом із центристами з «Третього шляху» (14,4% голосів) і »Левицею» (8,6% голосів) зібрати парламентську більшість (разом близько 53,7%).

Яким шляхом розвиватимуться далі події, визначить перше засідання нового складу Сейму, яке за законами Польщі має відбутися не пізніше ніж за 30 днів після публікації офіційних результатів виборів. На цьому засіданні має відбутися обрання спікера Сейму вже сформованою на той час парламентською більшістю. Відповідно президенту Польщі для висування на посаду прем'єра буде запропоновано представника тої ж політичної сили, яка отримає крісло спікера. Швидше за все, нова парламентська більшість висуне кандидатуру Дональда Туска на посаду прем'єр-міністра, який раніше обіймав цю посаду.

Експерти вважають, що якщо Туск стане прем'єром, відносини Польщі з Євросоюзом значно покращаться, оскільки Брюссель більше не матиме претензій до антидемократичних реформ, які проводила ПіС у період свого правління.

Відносини Польщі з Україною, також можуть стати «рівнішими», оскільки політика уряду Туска буде краще скоординована з політикою Євросоюзу. Військова допомога, яку Польща надавала Україні з перших днів повномасштабної війни, буде збережена на тому ж рівні.