Родинам загиблих захисників України в Кременчуцькій РВА вручили посмертні нагороди

18.10.2023, 15:32 Переглядів: 1 533

 Нагороди полеглих Героїв отримали їх дружини, діти та батьки

Сьогодні, 18 жовтня, в Кременчуцькій районній військовій адміністрації вручили нагороди трьом родинам загиблих Героїв з Кременчука.

Нагороди від імені Президента України передали начальник Кременчуцької районної військової адміністрації Олег Лєднік та т. в. о. начальника Кременчуцького районного ТЦК та СП (колишній військкомат — ред.) підполковник Мирослав Волков.

— Хочу висловити вам найщиріші співчуття через те, що ваші рідні загинули, захищаючи нашу Україну. І за дорученням Президента України хочемо вручити нагороди наших захисників, воїнів, на жаль, посмертно, — з цих слів Олег Лєднік почав зустріч з родинами загиблих воїнів.

Першим державну нагороду вручили родині загиблого сержанта Володимира Олексійовича Гори. Указом Президента України № 317 від 6 червня 2023 року, за особисту мужність, самовіддані дії та героїзм, виявлені при захисті нашої країни, він був посмертно нагороджений орденом «За мужність» II ступня.

Володимир Гора народився 23 липня 1983 року. На військову службу пішов добровільно й був мобілізований 27 лютого 2022 року Кременчуцьким районним ТЦК та СП. Володимир загинув під час виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Ізюм Харківської області 17 квітня 2022 року.

 Нагороду полеглого героя отримував син Максим. Після завершення церемонії нагородження журналісти спитали у юнака, яким йому запам’ятався батько.

— Він був справжнім героєм, людиною, яка завжди тримала слово та боролася за справедливість. Він ніколи й нізащо не потерпів би чогось несправедливого. Він був чесною і справедливою людиною. Справжнім героєм, — відповів Максим.

Він додав, що батько ні з ким в родині не обговорював своє рішення йти захищати Україну в перші дні повномасштабного вторгнення РФ, бо інакше вчинити просто не міг.

— Він одразу прийняв це рішення і сказав, що має йти, тому що не дай Боже російські війська прийдуть сюди, до нас. Він у 2015 році бачив, що на тій стороні відбувається. Це рішення він не обговорював ні з ким. Він був справжнім, дуже справжнім. І любив дітей: своїх і чужих, — розповіла дружина загиблого захисника Ольга.

 

Нагороду від Президента України вручили рідним солдата Сергія Вікторовича Литвиненка. Указом Президента України № 310 від 30 травня 2023 року, за особисту мужність, самовіддані дії та героїзм, виявлені при захисті нашої країни, він був посмертно нагороджений орденом «За мужність» II ступеня.

Сергій Литвиненко народився 24 травня 1974 року. На військову службу пішов добровільно й був мобілізований 1 березня 2022 року Дніпровським районним у місті Києві ТЦК та СП.

Старший стрілець аеромобільного батальйону військової частини А4350 Сергій Литвиненко загинув під час виконання бойових завдань біля села Білогірка Бериславського району Херсонської області 23 серпня 2022 року у віці 48 років.

Олег Лєднік вручив бойову нагороду одній з доньок загиблого Героя — Вірі.

 Після завершення церемонії нагородження вона розповіла журналістам, що її батько був дуже щедрою та доброю людиною, який любив та опікувався своєю родиною. Віра та друга донька загиблого захисника України Людмила зазначили, що їх батько вирішив йти на війну, не обговорюючи це ні з ким.

— Це було його рішення. Він його просто прийняв і пішов. Він тоді сказав, що йде захищати свою родину й Україну. А він завжди тримав своє слово, — згадувала про батька його донька Людмила.

 Бойову нагороду вручили також родині загиблого солдата Сергія Олександровича Донового. Указом Президента України № 282 від 16 травня 2023 року, за особисту мужність, самовіддані дії та героїзм, виявлені при захисті нашої країни, він був посмертно нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».

Сергій Доновий народився 15 березня 1986 року. На військову службу пішов добровільно й був мобілізований 6-го березня 2022 року Кременчуцьким районним ТЦК та СП. Сергій загинув під час виконання бойових завдань біля села Опитне Покровського району Донецької області 30 серпня 2022 року у віці 36 років.

Нагороду полеглого героя отримували його дружина разом з маленьким сином та батько.

Після завершення церемонії нагородження журналісти попросили батька загиблого Героя розповісти про сина.

 

— Виховували його так, як і всіх дітей. Він був дуже добрий, веселий, друзів у нього було багато. У 2015-му році був в АТО. Ніхто його не заставляв, сам зібрався і пішов разом з братом. І тут теж тільки війна почалася він пішов добровільно захищати Україну. Ми два рази з ним їздили у військкомат, але у перші дні війни там були величезні черги, людей тоді було багато, і його одразу не взяли. А 6-го березня мобілізувалиСтарший син у цей час працював у Словенії. Як війна почалася — повернувся додому. Для нього війна почалася у квітні. Зараз він воює під Бахмутом. А от молодший син загинув... Ось дитинка залишилася, внучок, нам на пам’ять. Дуже схожий на нього, — розповів Олександр Федорович.

 Дружина загиблого, тримаючи маленького сина на руках, додала до цих слів, що виховуватиме сина так, щоб він завжди пам’ятав свого батька та пишався ним.

— Будемо розповідати йому, що у нього тато справжній Герой, щоб він пишався ним, — сказала жінка.

 Після вручення нагород Олег Лєднік та Мирослав Волков заявили, що готові надавати будь-яку допомогу родинам загиблих Героїв, і що кременчужани будуть їх завжди пам’ятати.

 Як повідомили у Кременчуцькому районному ТЦК та СП, напередодні, 17 жовтня, бойову нагороду вручили родині загиблого старшого лейтенанта Дмитра Олександровича Ткаченка. Указом Президента України № 270 від 10 травня 2023 року, за особисту мужність, самовіддані дії та героїзм, виявлені при захисті нашої країни, він був посмертно нагороджений орденом «За мужність» II ступня.

Дмитро Ткаченко народився 25 травня 1999 року в Донецькій області. У 2014 році, після початку російсько-української війни, його родина переїхала до Кременчука.

Він усе життя мріяв стати військовим, щоб захищати Україну. На військову службу був прийнятий 26 липня 2016 року Козелецьким РВК Чернігівської області. Закінчив вищий військовий навчальний заклад і став офіцером.

Командир роти старший лейтенант Дмитро Ткаченко загинув під час виконання бойових завдань біля села Мирне Херсонської області 29 серпня 2022 року у 23-річному віці.

 

Фото: Віктор Крук
Автор: Віктор Крук Фото: Віктор Крук
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 45 від 7 листопада 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх