Отримав тяжке поранення під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області
Сьогодні, 27 жовтня, у Кременчуці попрощалися з 40-річним Сергієм Борисовичем Павленком.
Сергій Павленко народився 5 січня 1983 року у Світловодську. Закінчив школу №2, потім здобув освіту оператора комп’ютерного набору у Світловодському ПТУ №5. Згодом навчався в Дніпродзержинському спортивному технікумі. З 2002 по 2004 рік пройшов строкову військову службу. Після цього працював зварювальником на Крюківському вагонобудівному заводі, а пізніше — у будівельній організації Бердянська.
З 2017 до 2020 року служив за контрактом у Збройних Силах України. Обороняв східні території України під час початку російсько-української війни (АТО/ООС). А під час повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року Сергій вступив до батальйону територіальної оборони.
17 жовтня 2023 року під час бою поблизу населеного пункту Новомихайлівка Донецької області Сергій Павленко потрапив пі ворожий артилерійський обстріл та отримав важке поранення. Після цього потрапив у госпіталь, де 20 жовтня 2023 року серце захисника зупинилося.
Чимало людей сьогодні прийшли провести Сергія Павленка в останню путь. Серед них друзі, сусіди, товариші, рідні та побратими загиблого.
– Молодшого сержанта Павленка Сергія Борисовича я знаю з березня 22-го року. Коли я з ним зустрівся в батальйоні територіальної оборони міста Кременчук. Тоді я був на посаді психологом батальйону і знайомився з особовим складом, проводив тести, щоби визначити кожному посаду відповідно до його морально-психологічного стану і підготовки. Я звернув увагу на сміливість та відвертість цього хлопця. Запитався про його військовий стаж, дізнався, що він молодший сержант, що він пройшов таку військову підготовку і пропонував командуванню призначити його на посаду командира відділення. На цій посаді він дуже багато приніс користі нашому батальйону, молодим хлопцям, передавав свій військовий та життєвий досвід. Ми всі сподівалися, що горе вже найстрашніше минуло, він вже телефонував, писав телефоном, повідомлення присилав. Ми знали, що разом з ним дружина у шпиталі. Ми сподівалися, що смерть мине його, але смерть виявилася невблаганна, серце його не витримало і зупинилося. На жаль, сьогодні ми прощаємось з одним з найкращих воїнів нашого батальйону. Він завжди залишиться в наших серцях сміливим, чесним, мужнім воїном, гарним товаришем та душею колективу, – говорить військовослужбовець з позивним «Кремінь».
Також чоловік повідомив, що командир батальйону подав клопотання про нагородження посмертно Сергія Павленка орденом за мужність третього ступеня.
Після прощання у МПК панахиду відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали військового на Алеї Слави Свіштовського кладовища поряд з іншими захисниками України.
У полеглого воїна залишилися мати, дружина, донька та сестра. Сергій був єдиним чоловіком у родині.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.