На Полтавщині збільшилася кількість хворих на скарлатину

На Полтавщині збільшилася кількість хворих на скарлатину. Про це повідомляє Головне управління Держпродспоживслужби у Полтавській області.

В області протягом минулого тижня зафіксували 11 випадків скарлатини. Востаннє загострення було у 2019-му, тоді за рік зареєстрували 515 випадків. Епідеміологи обласного центру контролю та профілактики хвороб попереджають, що пік захворюваності варто очікувати цієї осені.

Скарлатина — гостре інфекційне захворювання, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом. На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1–9 років.

Збудник — бета-гемолітичний стрептокок групи А (Streptococcus pyogenes). Джерело інфекції — хвора людина чи бактеріоносій. Шлях передавання — повітряно-краплинний. Краплі формуються під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого. Вони розлітаються на 0,5–1,5 м від інфікованої людини.

Захворюваність на скарлатину найбільше реєструють у країнах з помірно холодним і вологим кліматом. Кількість хворих збільшується восени і взимку. Інкубаційний період недуги триває від 1 до 12 днів, частіше 2–7 днів.

У більшості випадків скарлатина починається раптово. Розвивається ангіна, на мигдалинах можливий біло-жовтий наліт. Язик спочатку має біле нашарування, але після 2-3 днів починає очищатися з кінчика і до 4-го дня стає яскраво-червоним, з виокремленими сосочками — так званий малиновий язик.

Зазвичай через добу після початку захворювання на шкірі хворого виникає характерний висип. На рожевому тлі видно дрібні цятки, яскраво-рожеві або червоні, нерідко вони сверблять.

Висип здебільшого в нижній частині живота, паховій зоні, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок. Він триває від 2 до 6 днів, потім блідне і покривається дрібними лусочками, а на кінцівках, особливо кистях і стопах, великими пластами. Що яскравішим і ряснішим був висип, то більше виражене лущення. У середньому лущення триває 2-3 тижні.

Попри загальне почервоніння обличчя, підборіддя і шкіра над верхньою губою залишаються блідими.

За легкої форми симптоми інтоксикації організму слабо виражені, блювота відсутня, ангіна незначна (має катаральний характер). Висип типовий, інколи блідий.

Під час середньоважкої форми всі описані симптоми скарлатини виражені сильніше. Температура підвищується до 39°С. Ускладнення зустрічаються частіше, ніж за легкої форми.

У разі важкої токсичної форми початок хвороби супроводжують висока температура, блювота, інколи діарея, виражені симптоми ураження центральної нервової системи. Можливі запаморочення, набряк мозку і навіть розвиток коми.

Скарлатина може мати небезпечні ускладнення, пов’язані з невчасним початком лікування та недотриманням рекомендацій лікаря: гнійний лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, гломерулонефрит, ревматизм. Після одужання у людини виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний.

Для лікування скарлатини лікар призначає курс антибіотиків. Профілактика поширення хвороби полягає у ранньому виявленні та ізоляції джерела інфекції. Пацієнтам, хворим на скарлатину, слід перебувати в ізоляції до 24 годин після отримання першої дози антибіотика. Якщо антибіотик не призначався, ізоляція має тривати протягом 21 дня.

До загальних профілактичних заходів належать:

• харчування, багате на вітаміни;
• провітрювання та вологе прибирання приміщення, в якому перебувають діти і дорослі;
• дотримання особистої гігієни, регулярне миття рук з милом;
• загартовування та заняття спортом;
• лікування всіх хронічних захворювань (отитів, синуситів, тонзилітів).

При виявленні симптомів скарлатини варто негайно звернутися за медичною допомогою.