«Прожила з педагогом Макаренком 20 років». Презентували фото за півтора століття крюківської родини

У Кременчуцькій художній галереї відкрилися виставки, присвячені визволенню Крюкова від нацистів. Одна з них — це підбірка тематичних картин та книг від різних авторів про цей район нашого міста, друга — філателістична, а третя — історія крюківської родини Архангельських.

На одному зі стендів у малому залі зібрані фото та документи родини Архангельських. Вони охоплюють період близько 150 років.

Історія родини, про яку відомо нащадкам, починається зі священника, директора церковно-приходської школи Феодора Архангельського, який мав статус почесного громадянина Кременчука. Він до революції початку XX століття уже у зрілому віці придбав у Крюкові маєток (на місці сучасного парку Котлова, ближче до стадіону). Біля маєтку було озеро, на якому навіть каталися на човнах.

Олеся Хроменкова, прапраправнучка Феодора Архангельського на відкритті «Моя Крюківська сім’я» виставки розповіла:

За різними даними, у Феодора було 7 чи 8 дітей (за деякими довідками істориків, його дочка Марія померла ще малою), найменша — Єлизавета.

Старший син Феодора, Михайло. Що означало народитися старшим сином у родині у той час? Вважалося, якщо батько почесний громадянин, то і до сина автоматично переходить це звання, якщо батько священник, то і син буде. Почесне звання відкривало можливості, зокрема до гарної освіти

Батько приготував для Єлизавети «прекрасне майбутнє» і насильно видав заміж за священника Григоровича. Але свого чоловіка вона не кохала, натомість у них були взаємні почуття з відомим педагогом Антоном Макаренком. Свій початок вони брали ще до заміжжя Єлизавети.

Вона не розлучилася зі своїм чоловіком, бо у той час священників не розлучали. Так і залишилася на його прізвищі до кінця життя.

На фото вгорі зліва Єлизавета та Антон

Ще одна родичка з цієї родини, Любов Гуріна (у дівоцтві — Архангельська) розповіла, що пам’ятає Єлизавету, вона була сестрою її діда, тобто її двоюрідною бабусею.

Єлизавета Григорович була старшою за відомого педагога Антона Макаренка на 5 чи 6 років і 20 років з ним прожила. У них була «заборонена любов», бо вони не уклали шлюб. Дітей не мали.

Попри те, що батьки педагога не прийняти кохану сина, Єлизавета Федорівна доглядала за його матір’ю, коли та постаріла і жила під Полтавою.

Любов Гуріна розповідає, що останні 15 років Єлизавета жила з її родиною:

Також вона зазначає, що Єлизавета часто згадувала Антона Макаренка:

Олеся Хроменкова каже, що про документи та фото, які зібрані на виставці, дізналася, коли їй було більше ніж 30 років. Як виявилося, велика валіза з цими речами лежала вдома, але Олесі їх не показували й багато не розповідали про історію родини. Коли вона знайшла ці документи та фото, почала спілкуватися з родичами, шукати докази в інтернеті, щоб дізнатися більше про предків.

Пані Олеся поділилася з ТЪ, що раніше працювала на робітничій спеціальності, але завжди пам’ятала своє велике коріння. Зараз вона викладає живопис, і не так давно отримала і прийняла пропозицію орендувати приміщення поблизу палацу культури та творчості (колишній палац Котлова). І от уже пів року вона працює там з видом на сад прапрапрадіда.
Олеся Хроменкова (зліва) та Любов Гуріна (справа) показують себе на родинному дереві

За словами працівника галереї, голови Спілки філателістів Кременчука Володимира Скляра, він готувався до філателістичної виставки про Крюків протягом кількох років, зібрав багато матеріалу. Але пожартував, що не вистачило стендів, щоб все зібране розмістити. Також він зазначив, що не усі документи родини Архангельських були представлені у цей день — їх дуже багато, тому є план зробити ще одну виставку пізніше, з більшою кількістю експонатів.