У Кременчуці попрощалися з гранатометником Олександром Квасницею

10.11.2023, 17:31 Переглядів: 2 117

Загинув 31 жовтня під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки Донецької області

Сьогодні, 10 листопада, у Кременчуці попрощалися з 44-річним військовим Олександром Ярославовичем Квасницею.

Народився Олександр Квасниця 20 квітня 1979 року та проживав у Кременчуці.

Олександр був прийнятий на військову службу 14 лютого 2023 року Кременчуцьким РТЦК та СП. Він був гранатометником стрілецького відділення військової частини.

Загинув Олександр Квасниця 31 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Авдіївка Донецької області.

— Царство Небесне Герою, вічна пам’ять, ми будемо пам’ятати його завжди й майбутнє покоління буде брати приклад з його мужності та стійкості. І звичайно пам’ятати подвиг цього сина Українського народу, — говорить військовослужбовиця Любов Телятник.

Провести в останню путь Олександра Квасницю прийшли його сусіди, однокласники, друзі, близькі та рідні.

— Ми з Сашею жили в одному будинку. Хлопець дуже хороший був, допомагав нам усім. Спілкувався з нами, компліменти жінкам такі хороші завжди казав. Дуже велика втрата, дуже великий біль. Але ця проклята війна забирає наших дітей, коли вона вже закінчиться… Вже немає просто терпіння до цього. Мама в нього дуже хороша. Дуже. Я з нею спілкуюся як з сусідкою, як подругою, допомагаємо одна одній. Я знала з першого дня, що Саша пішов на війну, бо я з ним спілкувалася. І він сказав: «я добровольцем все одно піду на війну, що б не було, я все одно не можу вдома сидіти». У нього залишилося двоє діток, одному 11 років, а іншому 7. Що Саша загинув, мені сказала його мама, вона просто не могла витримати цього в собі. 23 жовтня він був у відпустці, з нами спілкувався, підходив до нас всіх, а 31 жовтня його не стало, того дня троє військових загинуло. Дуже боляче! — говорить сусідка загиблого Лідія.

— Ми були однокласниками з першого класу по дев’ятий. Потім навчалися у шістнадцятому училищі, теж разом. Знали дуже давно Сашу. Він був людиною, до нього можна було звернутися і він всіляко міг щось підказати, щось допомогти, можна було щось його попросити. Людина була безвідмовна. Згадується школа… завжди були посмішки. Тридцять років не бачилася, а тепер побачилася в такому печальному моменті. Світла йому пам’ять. Ми були всі друг за друга і зараз так зібралися. Усі під'їжджають, усі однокласники, хто зміг. Дітям його і батькам — підтримки, життя продовжується. Я вважаю, смерть його буде не просто так, що Україна все ж таки переможе, — говорять однокласники загиблого Дмитро, Марина та Олександр.

Після прощання у МПК панахиду відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали військового на Алеї Слави Свіштовського кладовища поряд з іншими захисниками України.

В Олександра залишилися мати, батько та двоє дітей.

Фото: Артем Коваленко

Автор: Дарія Згура Фото: Артем Коваленко Відео: Артем Коваленко

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.