До Кременчука завітали «Діти Фрістайла»: інтерв'ю з артистами

14.11.2023, 18:33 Переглядів: 1 839

Що слухають співаки, улюблене місто та побажання нашим читачам

Вчора, 13 листопада, до Кременчука завітав гурт «Діти Фрістайла». З перших слів артисти «запалили» зал.

Розпочався концерт з пісні «Горить Москва» — усі встали зі своїх місць і почали підспівувати, кричати, аплодувати та танцювати.

Далі концерт продовжився такими піснями, як: «Моя кохана дівчинонька», «Зіронька», «Я без тебе не існую», «Танцюй», «Ревную», «Ленд-ліз», «Жовті троянди» та іншими, а завершився піснею «Боже збережи».

Усі глядачі проводжали артистів зі сцени оплесками, вигуками та з посмішками на обличчях.

До речі, під час концерту зібрали 9449 гривень. Їх витратять на Starlink для бригади, де зараз служить директор гурту Сергій Сергейко.

Також перед концерту журналісти поспілкувалися з гуртом:

Крайній раз ви були у нас в травні. Що змінилося за цей час?

— У травні якого року? Цього року? За цей час багато що змінилося. Нові пісні у нас з’явилися, були невеличкі гастролі, бо до цього не дуже з цим було гаразд. Ростемо, розвиваємося, йдемо далі, — говорить Денис Супруненко.

Які міста України у вас найчастіше бувають у графіку? В які міста ви, можливо, любите їздити, чим вони особливі для вас?

— Багато є улюблених міст, але останнім часом в нас не такі широкі гастролі. Декілька разів у Києві були, Житомир нам дуже сподобався. Але якось не складається останнім часом там виступати. Ми нещодавно в рамках цього туру заїхали у Звенигородку Черкаської області, ми туди взагалі років 5 не могли ніяк доїхати. Концерт був просто бомба, дуже тепла та яскрава зустріч. Такі емоції переповнювали. У Черкасах теж останнім часом близько трьох разів були. До речі, хочу представити нашого нового учасника — Анатолія Карамана. До питання, що змінилось ще. У нас тепер два Толі. Один — брат, інший — Караман, — Денис Супруненко.

А як вас зустрічають у Кременчуці?

— Нас завжди тут дуже тепло зустрічають. Ми вже багато разів були. Нас досить добре знають — ми тут майже рідні. Завжди дуже крутий прийом, — Денис Супруненко.

У Кременчуці ви виступали 22 березня 2021 року. Тоді ви говорили, що вам часто дарують цукерки. Вам навіть подарували на День Святого Валентина тоді величезне шоколадне серденько. Чи змінилося щось з того часу?

— В основному все без змін. Нам приємно, що дарують цукерки, ну, ми ж діти, солодкі діти, — Денис Супруненко.

Чи не збираються «Діти Фрістайлу» дорослішати, змінюватися і змінювати назву колективу?

— Ні, не збираємося. Знаєте, як то кажуть, ми ж «Діти фристайлу». Не тому, що ми маленькі діти, не тому, що ми діти учасників гурту «Фрістайл», тих, хто працював тут, або мав безпосереднє відношення до нього. Не в сенсі маленьких дітей, — Денис Супруненко.

— Ми завжди чиїсь діти, правда ж? — Анатолій Караман.

— Нам коли буде там 70 років, дай Боже, то ми теж будемо дітьми. Для своїх батьків. Як це не смішно буде виглядати, — Денис Супруненко.

— І це гарний привід завжди на сцені залишатись трошки, в гарному сенсі цього слова, несерйозними. Так, в нас є така можливість. Знаєте, завжди треба трішки дітьми залишатись. Це корисно, — Ігор Лаврик.

Скажіть, будь ласка, а чи плануються в майбутньому концерти зі «Фрістайлом»?

— Це дуже цікаве питання. У нас нещодавно були вже концерти з «Фрістайлом». Виходить, що планується. Взагалі студія у нас одна, керівник один, тому спільні концерти завжди можуть бути, — Денис Супруненко.

— Дуже подобається разом працювати, тому не виключно, що будуть, — Анатолій Супруненко.

У вас є спільні пісні з «Фрістайлом»? Пригадайте їх.

— Колись «Ах какая женщина» виконували, «Україна ненька» теж виконували. Так, Україну нині разом виконували. Ще була в нас така пісня — «Щастячко моє», коли з Сергієм Кузнєцовим її співали. Не сказати, що їх було дуже багато, але були такі, — Денис Супруненко.

Скажіть, дуже зараз на слуху пісні «Чорнобаївка» та «Москва горить». Чи є в планах ще записати щось подібне, щоб підняти дух? Тому, що всі трішки стомилися.

— Нещодавно в нас вийшла нова пісня. Ми її поки що в програму не включили. Треба там трішки доопрацювати. Але реліз уже був, уже на ютубі є кліп. Братанчик мій співає. «Україна моя» називається пісня. І надалі ми плануємо в подібному жанрі робити пісні. Такі патріотичні, щоб хлопцям нашим бойовий дух підтримати. Ми намагаємося робити і якісь позитивні пісні, це також потрібно. Треба якось це пережити, — Денис Супруненко.

Анатолію, Ви так зраділи, що у Вас вийшла пісня. Вам не дають співати?

— Та ні, дають. Я просто дуже проблемний, — Анатолій Супруненко.

— Ми його тримаємо, кажемо «Не співай!». Він просто, як-то кажемо, може так дебело вмочити. Ми цей козир так тримали, тримали, тримали... та не втримали, — Денис Супруненко.

Розкажіть, будь ласка, що ви взагалі слухаєте, і яка музика в ваших плей-листах грає?

— Якщо чесно, останні років шість, ну, особисто я не знаю, як хлопці, ну, вони можуть сказати, в моєму плей-листі лабає тиша. Ну, чесно, як в плані розвитку, ми зрозуміло слухаємо різне, ми аналізуємо те, що відбувається і в шоубізнесі, і що зараз люди слухають, і все таке інше. Але, ну, сказати, щоб, як для особистого задоволення, я музику дуже рідко слухаю. Для діла, в основному, — Денис Супруненко.

— «Металіка», «Стінг», «Рамштайн», «Бон Джові», такі класики, можна сказати зарубіжні. Дуже мені подобається Петриненко, пісня «Україна». Царство Небесне Ніні Матвієнко, «Квітка душа». Це такі пісні, які от поза конкурсом, це от реально, ти просто розчиняєшся, — Ігор Лаврик.

— Ну, а взагалі, якщо так узагальнити, то ми полюбляємо якісну музику. Не важливо, в якому вона стилі, який напрямок. Якщо це зробили якісно, талановито, то це круто, — Денис Супруненко.

У вас є в репертуарі пісня, яка вам нагадує і глядачам про Ніну Кірсо?

— Це пісня «Україна ненька». Ми з «Фрістайлом» її завжди співаємо. Ну, по-перше, цю пісню написала Ніна Кірсо, і вона її співала. Потім хлопці з «Фрістайлу» її переробили. Вони співали її разом, просто там кожен в пострості. І ми коли робили спільні концерти, ми також там другий куплет співали своїм гуртом, — Денис Супруненко.

А от ви згадували про останній концерт у Звенигородці. Можливо були ще якісь такі цікаві моменти, ситуації, які вам приємно згадати, розповісти? Щось із глядачами?

— Колись у нас був концерт, я вже зараз не пригадаю точно, який це був рік, в Житомирі, в «Ракушці». Так, загалом, оплески в залі з’являються, коли ми вже виходимо на сцену. Тоді ще інтро не заграло, а такий галас був. Пів концерту люди кричали настільки голосно, що я не чув монітор свій, тобто, заряд енергетики був просто шалений, — Денис Супруненко.

— Ми також в Золотоноші нещодавно грали, то дарма що маленька кількість глядачів, але прийом був дуже шалений. Реально було шалено. Було гаряче, — Ігор Лаврик.

— Взагалі немає різниці, де, в якому місці концерт. Нам будь-де подобається, — Анатолій Супруненко.

— Чи це місто, чи це село, скільки там людей вміщується в зал — немає різниці. Це все наші рідні люди, — Ігор Лаврик.

Що ви побажаєте кременчужанам цього хмурого осіннього вечора перед вашим концертом?

— Це важливі речі: здоров’я, перемоги та миру, — Денис Супруненко.

— І нехай залишаються такими ж котиками, як вони є, — Анатолій Супруненко.

— Відволіктись від цих буднів важких і отримати задоволення на концерті, — Анатолій Караман.

— Якнайскорішої перемоги, щоб всі ці покидьки покинули наші землі й щоб ніколи більше сюди не повертались. Цього хочеться побажати, — Ігор Лаврик.

Нагадаємо, що цього року «Діти Фрістайла» у Кременчуці вже вдруге. Минулого разу вони приїздили разом з гуртом «Фрістайл» у травні.

Фото: Кирило Воронцов

Автор: Дарія Згура Фото: Кирило Воронцов Відео: Кирило Воронцов

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.