У Міноборони роз’яснили, як можна звільнитись з військової служби за сімейними обставинами

Повномасштабна російсько-українська війна триває вже 22-й місяць. До Міноборони надходять численні звернення щодо неналежного застосування норм законодавства з боку посадових осіб деяких військових частин у питаннях звільнення військовослужбовців зі служби за сімейними обставинами — зазначають в АрміяInform.

Роз’яснення того, які права мають військовослужбовці щодо звільнення з лав ЗСУ, щоб доглядати за хворими близькими родичами, або інших підстав, виданню пояснили у Департаменті кадрової політики Міноборони України.

Підстави звільнення військовослужбовців зі служби визначені у ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу».

Відповідно до пункту 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, військовослужбовці, які бажають звільнитися, подають рапорти та документи, які підтверджують підстави для звільнення.

Сімейні обставини, які дозволяють звільнитися з військової служби мобілізованим військовим та військовослужбовцями контрактної служби:

• три і більше дітей віком до 18 років на утриманні;
• виховання дитини з інвалідністю до 18 років;
• самостійне виховання дитини до 18 років;
• виховання дитини, хворої на тяжкі захворювання, перелік яких передбачений у законі;
• необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) або лікарсько-консультативні комісії (ЛКК);
• дружина (чоловік) з інвалідністю або батьки чи батьки дружини (чоловіка) з інвалідністю I чи II групи;
• опіка над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
• необхідність постійного догляду за особою з інвалідністю I чи ІІ групи, або за особою, яка за висновком МСЕК або ЛКК потребує постійного догляду, якщо доглядати за нею більше нікому;
• для військовослужбовців-жінок — через вагітність та якщо вони перебувають у відпустці для догляду за дитиною до трирічного віку, або дитина потребує домашнього догляду, але не більш як до шестирічного віку;
• для одного із подружжя, якщо обоє проходять військову службу і мають дитину (дітей) до 18 років;
• якщо близькі родичі військовослужбовця (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час дії воєнного стану.

Варто зазначити, що військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за сімейними обставинами, можуть його не використовувати.

Які документи потрібно подати на підтвердження потреби близьких родичів військового в догляді?

Потребу хворої близької людини в постійному сторонньому догляді визначають медико-соціальні та лікарсько-консультативні комісії. МСЕК вказують про потребу в сторонньому догляді особам з інвалідністю І А, Б групи в Довідці до акта огляду МСЕК (форма 157-1/0 затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України 30.07.2012 № 577).

Решті таку потребу визначають лікуючі лікарі та лікарсько-консультативні комісії, що підтверджують відповідними висновками:

• висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують догляду на непрофесійній основі (форма 080-4/о);
• висновок про наявність когнітивних порушень у громадян поважного віку, внаслідок яких вони потребують догляду на непрофесійній основі (форма 080-2/о), затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України 09.03.2021 № 407);
• висновок лікарської комісії щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи II груп внаслідок психічного розладу, за формою, затвердженою наказом МОЗ України від 31.07.2013 № 667.