Мобілізацію планують проводити жорсткіше та залучити до цього місцеву владу і поліцію — законопроєкт

Тема проведення мобілізації в Україні щодень стає все актуальнішою, адже в Збройних силах та Силах оборони бракує людей, а ті, хто воює вже майже два роки, потребують заміни та відпочинку.

Про проблеми з проведенням мобілізації та підготовку відповідного законопроєкту, який має на меті знайти розв'язання цих проблем та посилити мобілізацію, пишуть багато українських ЗМІ.

Зокрема, NV отримав від представника парламентського комітету з питань нацоборони та розвідки робочий варіант проєкту нового закону, який вже майже готовий до того, щоб найближчими днями розглянути його на сесії Верховної Ради. Згідно з повідомленнями видання, у цьому законопроєкті пропонується зробити місцеву владу та поліцію повноцінними учасниками процесу мобілізації, зняти відстрочку від призову з чоловіків, які отримують другу вищу освіту, та впровадити ротації для військовослужбовців ТЦК.

Зокрема, у цьому законопроєкті передбачено що:

• призовники, військовозобов’язані та резервісти мають повідомляти органи, де вони перебувають на військовому обліку, не лише про зміну сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання, роботи чи посади, а й про зміну засобів зв’язку та адреси електронної пошти у 7-денний строк.
• у період дії воєнного стану громадяни України віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті з нього, зобов’язані постійно мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, й пред’являти їх на вимогу представника ТЦК або поліцейського;
• чоловіки, які навчаються за денною або дуальною формами та здобувають другу вищу освіту, мають право на відстрочку до завершення навчального року з дня набрання чинності закону.
• у період проведення мобілізації (протягом дії воєнного стану) призовники, військовозобов’язані та резервісти, які покинули своє місце проживання, зобовязані протягом 7 днів з дати взяття на облік ВПО стати на військовий облік у ТЦК за місцем перебування.

Законопроєкт також передбачає кілька важливих змін до порядку проходження військової служби:

• військовослужбовці, які призвані по мобілізації та мають військово-облікову спеціальність за інженерним напрямком, мають призначатися на посади виключно до набутої освіти та спеціальності;
• військові, які беруть безпосередню участь у відсічі збройної агресії проти України, підлягають ротації для відпочинку та відновлення боєздатності не пізніше ніж за три місяці безперервної участі;
• військовослужбовці строкової служби звільняються у запас не пізніше 6 місяців з дня набрання чинності цього закону;
• військові, які проходять службу на посадах в терцентрах комплектування та соцпідтримки (ТЦК та СП), мають переміщуватися на інші посади до військових частин через три місяці служби в ТЦК, а повторне призначення до ТЦК можливе не раніше ніж за три роки;
• громадяни, яких визнали обмежено придатними до військової служби до набрання чинності закону, підлягають повторному медичному обстеженню протягом 6 місяців з дня набрання чинності закону.

Законопроєкт також регулює норми щодо надання відпусток. Зокрема, після звільнення з полону військовому має надаватися додаткова відпустка зі збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів.

Така ж додаткова відпустка має надаватися військовим, які після введення воєнного стану протягом 24 місяців проходили безперервну військову службу, брали безпосередню участь у бойових діях не менше 12 місяців та виявили бажання служити й надалі.

Законопроєктом пропонується дозволити звільнення з військової служби у зв’язку зі звільненням з полону, а також за власним бажанням — для військових з-поміж іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом.

До того ж законопроєкт пропонує розширити повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері оборони. До їхніх обов’язків хочуть додати:

• забезпечення організації призову громадян на військову службу та підготовку молоді до військової служби;
• забезпечення на території населених пунктів персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, забезпечення бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
• організація та участь у здійсненні заходів територіальної оборони на відповідній території;
• забезпечення планування та проведення мобілізаційної підготовки, заходів мобілізації та демобілізації території відповідних населених пунктів.

Окрім того, поліцейські мають брати участь в оповіщенні військовозобов’язаних та резервістів спільно з представниками ТЦК, а також затримувати та доставляти до ТЦК призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які не прибули до ТЦК по повістці.

Ще одне нововведення, яке пропонується запровадити цим законопроєктом: на кожного призовника, військовозобов’язаного та резервіста має формуватися Сертифікат захисника України, який відображається через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, зокрема з використанням «Дії».

Водночас у законопроєкті немає положення щодо зменшення граничного віку перебування призовників на військовому обліку з 27 до 25 років.

Видання поки не має інформації щодо того, на якому етапі знаходиться розробка законопроєкту та коли його можуть винести на розгляд Верховної Ради.

Інформація про законопроєкт від Мар’яни Безуглої

Водночас заступниця голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Мар’яна Безугла на своїй Facebook-сторінці оприлюднила напрацювання до нового законопроєкту з рекрутингу, мобілізації та проходження військової служби, який готують до реєстрації у Верховній Раді. 

За її словами, наразі триває опрацювання «реалістичної моделі» законопроєкту. У ньому пропонується, зокрема, скасувати в Україні строкової військової служби.

Замість строкової служби законопроєктом пропонується ввести вишкіл «Підготовка до захисту Вітчизни».

За словами Безуглої, у новому законопроєкті зберігається ухвалений раніше Верховною Радою рішення щодо призовного віку для мобілізації — 25 років, замість 27 років, як це є зараз.

Вона також написала щодо права на відстрочку від призову та звільнення з військової служби.

У законопроєкті передбачено, що відстрочку та право на звільнення мають:

• особи з інвалідністю;
• ті, хто має троє та більше дітей;
• якщо двоє військовослужбовців мають дитину, то один з них має право на відстрочку та право на звільнення;
• якщо у сім’ї є неповнолітня дитина з інвалідністю;
• якщо у сім’ї є повнолітня недієздатна дитина з інвалідністю, дружина або чоловік, батьки дружини або чоловіка мають 1-2 групи інвалідності;
• опікуни особи з інвалідністю 1-3 груп, яка визнана в судовому порядку недієздатною;
• вагітні жінки та жінки в декреті;
• чинні народні депутати;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час АТО або відсічі збройної агресії проти України.

Відстрочку від призову, але не підставу для звільнення з військової служби, пропонують надати:

• студентам, віком не більш ніж 30 років (включно); 
• усім науковцям з вченими званням;
• усім викладачам, які працюють на повну ставку.

Не підлягають мобілізації 6 місяців протягом звільнення:

• строковики;
• ті, хто був мобілізований, та звільнений.

Підлягають мобілізації тільки за бажанням:

• особи з інвалідністю;
• особи, звільнені з полону.

Підставу для звільнення матимуть особи:

• які побували в полоні (недобровільно);
• генерали за рішенням військового керівництва;
• які прослужили під час дії воєнного стану 36 місяці (опрацьовується);
• які уклали короткостроковий контракт під час мобілізації (громадяни віком 18-25 років).

Водночас втрачають право на відстрочку та стають на військовий облік поліцейські, працівники БЕБ та співробітники державної пенітенціарної служби.

Щодо посилення ролі місцевої влади у проведенні мобілізації

За словами Мар’яни Безуглої, за нормами нового законопроєкту місцеві органи влади та державні адміністрації будуть зобов’язані залучатися до процесу мобілізації, а не «сприяти мобілізації», як нині.

Під час оголошення воєнного стану також передбачене обмеження прав ухилянтів та збільшення прав Національної поліції в ході виконання заходів з мобілізації.

За інформацією від Мар’яни Безуглої, військовозобовʼязані громадяни будуть зобов’язані:

• надавати дані про своє місце проживання роботодавцю;
• пройти медогляд під час мобілізації;
• самостійно з’явитися в ТЦК та СП для уточнення даних; 
• постійно носити з собою військово-обліковий документ під час дії воєнного стану.

При цьому вона наголосила, що уточнення облікових даних у ТЦК не означатиме негайної мобілізації.

Певні зміни пропонується внести й до організації військового обліку. 

Законопроєкт передбачає, що в сервісі «Дія» може відображатися «Сертифікат захисника», але не повістки.

У законопроєкті пропонуються декілька варіантів вручення повістки:

• в ТЦК та СП представниками ТЦК;
• за місцем проживання представниками ТЦК та СП, поліцейськими;
• за місцем роботи представниками ТЦК та СП, поліцейськими;
• у громадських місцях представниками ТЦК та СП, поліцейськими.

Рекрутинг планується проводити у ЦНАПах, центрах зайнятості та центрах рекрутингу.

Якщо рекрут не проходить етап підготовки, то його можна звільнити без додаткових витрат для держави.

Прибирається можливість відправити військовослужбовця непідготовленим на фронт.

Також, пропонується прибирати категорію «обмежено придатний» до проходження військової служби, а залишити тільки придатні, або непридатні.

Мар’яна Безугла анонсувала зміни щодо військової служби для жінок.

Зокрема, передбачено, що жінки:

• стають на військовий облік (у порядку, визначеному Міноборони);
• проходять базову загальновійськову підготовку;
• під час дії воєнного стану залучаються до проходження військової служби (на бойові посади — тільки добровільно).

Підставами для звільнення від проходження базової військової підготовки (крім загальних підстав) є також вагітність та догляд за дитиною.

За словами Мар’яни Безуглої, на стадії доопрацювання перебувають питання обов’язків військового командування, непокори, логістичного забезпечення військ під час дії воєнного стану із залученням цивільних організацій, приватних військових консалтингових компаній, мобілізація держслужбовців.

Нагадаємо, що у неділю, 17 грудня, очільник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що для підтримки чисельності Сил оборони потрібна мобілізація. За його словами, чисельність Сил оборони України становить близько 1,1 мільйона осіб. Цю кількість не може перекрити жоден рекрутинг, тож без мобілізації Україна обійтися не зможе.

Що пропонують та пишуть на Заході

А у Німеччині хочуть відновити обов’язковий військовий призов. Глава Міноборони ФРН Борис Пісторіус закликав відновити в країні обов’язковий військовий призов, який в Німеччині було скасовано у 2011 році. Це призводить до гострої нестачі кадрів для Бундесверу.

Про це повідомляє BILD.

Пісторіус запропонував запровадити в країні систему призову на зразок Швеції. Там з 2017 року військовозобов’язаними вважаються всі юнаки та дівчата. Вони проходять обстеження військової комісії на готовність до служби, але призивають лише невелику частину молоді.

Німецькі військові експерти вітають цю ініціативу, вважаючи, що тільки призов дозволить залучити до Бундесверу більше людей та подолати кадрову кризу.

Про проблеми України з мобілізацією пише The Economist. Аналітики впливового британського видання зазначають, що українську владу очікують важкі рішення, пов’язані з мобілізацією. Вони зазначають, проблему з призовом за мобілізацією спричинили навіть успіхи ЗСУ, посилаючись на речника Міноборони України Ілларіона Павлюка, який сказав виданню, що частково проблема полягає в успіхах армії. За словами речника, багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після вторгнення Росії у лютому 2022 року.

У виданні зазначають, за заплановані реформи призову спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: новобранці зможуть записатися на конкретну посаду в конкретний підрозділ. З’явиться більш чітка система відпочинку та ротацій військових.

Водночас у виданні наголошують, що Росія посилить мобілізацію після завершення президентських виборів у березні. А тому в української влади попереду неминучі і важкі рішення.

Нагадаємо, станом на вересень 2023 року, Кременуцький РТЦК та СП мобілізував на війну 7 тисяч чоловіків та понад 60 жінок.