«Я йду, щоб ви жили»: родинам трьох кременчужан, полеглих у боях за Україну, вручили їх посмертні нагороди

16.01.2024, 15:32 Переглядів: 1 220

 

Загиблі були посмертно нагороджені орденами «За мужність»

Сьогодні, 16 січня, у День пам’яті захисників Донецького аеропорту, яких називали «кіборгами», в Кременчуцькій районній військовій адміністрації вручили нагороди родинам трьох загиблих воїнів. Один з них також пройшов ДАП.

Нагороди від імені Президента України рідним полеглих Героїв передали заступник начальника Кременчуцької районної військової адміністрації Артем Даценко та виконувач обов’язків начальника Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) підполковник Мирослав Волков.

Усі загиблі захисники були посмертно нагороджені Указами Президента України орденами «За мужність» III ступеню.

 

Першим державну нагороду вручили дружині загиблого старшого солдата Максима Сергійовича Тихоненка. Він народився у Кременчуці 2 серпня 1983 року, відслужив строкову службу в ЗСУ.

Максим Тихоненко добровільно призвався на військову службу під час мобілізації у перші дні повномасштабного вторгнення — 10 березня 2022 року. Потрапив до лав новоствореної 71-ї окремої єгерської бригади. Був бойовим медиком з позивним «Демон». Звільняв від окупантів Харківщину, воював під Соледаром та Бахмутом у Донецькій області.

Загинув 27 лютого 2023 року, коли витягував з поля бою пораненого побратима біля села Новомихайлівка на Донеччині. За свідченням бойових друзів, поруч з ним розірвався снаряд.

У Максима залишилися батьки, дружина та син.

  

Бойовий орден загиблого молодшого сержанта Олександра Григоровича Браги отримали його дружина і дочка.

Він народився у Кременчуці 26 квітня 1981 року. Захищати Україну пішов добровільно у перший день повномасштабного вторгнення — 24 лютого 2022 року. Служив у лавах Кременчуцького окремого батальйону територіальної оборони, до якого приєднався ще до війни — був інструктором інженерної справи, навчав побратимів використовувати вибухові пристрої. Можливо тому, а можливо й через те, що Олександр захоплювався скандинавською міфологією, обрав собі позивний «Тор» — бог блискавки.

Воювати йому довелося на Донецькому напрямку — під Бахмутом та Торецьком.

22 червня 2023 року Олександр Брага загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Новомихайлівка Донецької області.

 

Державну нагороду старшого солдата Миколи Володимировича Кучеренка отримала дружина Тетяна. Він народився 25 лютого 1978 року у Кременчуці. Навчався у школі № 18, ВПУ № 7, Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського. На військову службу пішов добровільно також у перший день повномасштабної війни — 24 лютого 2022 року.

Воював стрільцем-санітаром у складі 72-ї окремої механізованої бригади «Чорних запорожців». Звільняв від окупантів Київщину та Харківщину. Там отримав поранення, але повернувся у свій підрозділ.

Мав позивний «Лютий», бо все у його житті було пов’язано з цим місяцем — сам народився у лютому, донечка народилася теж у лютому, на захист України став 24 лютого і загинув він 11 лютого 2023 року під час штурму росіянами позицій біля міста Вугледар на Донеччині.

Микола Кучеренко мав бойовий досвід, адже захищати Україну пішов ще на самому початку російсько-української війни — у 2014 році. Тоді у складі 8 окремої санітарно-автомобільної роти він пройшов Донецький аеропорт, витягував поранених побратимів з Іловайського котла та інших гарячих точок.

У Миколи залишилися донечки, дружина та батьки.

 

Під час вручення державних нагород Мирослав Волков зазначив, що жодні нагороди не зможуть вгамувати біль матері, дружини та дітей, які більше не зможуть обійняти рідну людину. Проте, ці ордени мають нагадувати усім нам про подвиги сучасних українських Героїв.

— Їхня відважність та хоробрість залишаться у пам’яті наших дітей. А ми зробимо усе, щоб перемогти ворога у цій війні та наблизити нашу перемогу, — сказав Мирослав Волков.

Артем Даценко та Мирослав Волков висловили співчуття родинам загиблих Героїв та запевнили, що для них буде завжди всебічна підтримка та допомога. 

 

Після вручення нагород донька  Олександра Браги — Валерія — розповіла про свого батька.

— Він завжди дуже смішно розказував про те, чим займається. Розповідав про свою службу. Ще до повномасштабного вторгнення він приєднався до територіальної оборони Кременчука… Він багато чому навчив мене — накладати турнікет, перезаряджати пістолет. Та найголовніше, тато навчив мене дуже сильної жаги до життя, — тепло згадувала дівчина про свого батька.

За її словами, під час його загибелі вона, разом з молодшою сестрою, перебувала у Німеччині. Дівчини одразу повернулися додому.

— Я тоді відчула, що наче він взяв і всю свою жагу до життя, всю свою радість, дуже велику силу і мудрість, розділив на три рівні частини та віддав нам — мені, мамі й Насті. Це моя молодша сестра, — розповіла Валерія.

 

Дружина загиблого Миколи Кучеренка пані Тетяна згадувала про свого чоловіка, як про дуже життєрадісну та волелюбну людину.

— Він дуже любив свободу і був дуже відважним. Це було його власне рішення йти туди у 2014 році… Армія — це було його призвання… А коли він пішов у 22-му році, я його вже не зупиняла. Він сказав одне — я йду, щоб ви жили, жили діти та онуки, — розповіла пані Тетяна.

Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює співчуття рідним та близьким загиблих захисників України.

Вічна Слава Героям!

 

Автор: Віктор Крук
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 50 від 12 грудня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх