Куди звертатися для розшуку близьких: Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

За два роки повномасштабної російсько-української війни у полон потрапили декілька тисяч військовослужбовців та правоохоронців. Велика кількість військових зникли безвісти й можуть перебувати у російському полоні. Серед тих, кого росіяни незаконно утримують в місцях позбавлення волі, є чимало цивільних. 

За оцінкою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (КШППВ) у російському полоні зараз перебувають близько 8 тисяч українців, серед яких понад 1600 цивільних. З моменту широкомасштабного вторгнення вдалося провести вже 50 обмінів військовополоненими, завдяки чому додому повернули 3035 українців, серед яких 2888 Захисників і Захисниць та 147 цивільних.

В останній день січня відбувся 50-й обмін військовополоненими — додому вдалося повернули 207 українських громадян.

Попередній обмін відбувся 3-го січня — тоді вдалося визволити з полону 230 українців, серед яких було 6 цивільних.

Після проведення 50-го обміну його організаторам подякували Президент України та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Що це за державні органи, які назвав омбудсман? Почнемо з першого.

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

Повернення військовополонених найбільше чекають їх рідні, а зниклих безвісти вони намагаються розшукати. Щоб це робити ефективніше варто знати куди звертатися та розуміти повноваження, завдання, функції і можливості державних органів, які займаються розшуком військовополонених та цивільних осіб, що зникли безвісти під час війни.

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (КШППВ) є міжвідомчим органом, який був створений у березні 2022 року. До його складу входять представники ГУР Міноборони, РНБО, СБУ, Міноборони, МВС, ЗСУ, НГУ, Національної поліції, Державної прикордонної служби України, Мінреінтеграції, Мін’юсту, Мінекономіки, МОЗ, офісу Генпрокурора. Головою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими призначений начальник ГУР Міноборони України Кирило Буданов.

Завданням КШППВ є координація усіх державних органів у справі розшуку військовополонених та зниклих безвісти з метою прискорення їх розшуку та повернення.

Координаційний штаб надає допомогу родинам та близьким захисників і захисниць України, які потрапили у полон або зникли безвісти. Зокрема, консультації з юридичних та процедурних питань, пов’язаних з перебуванням у полоні, соціальних зобов’язань, гарантованих державою у випадку потрапляння військовослужбовця у полон.

При Координаційному штабі діє консультаційна телефонна лінія, призначена для юридичного, соціального та психологічного супроводу родин військових, які потрапили у полон або зникли безвісти.

Запити на розшук чи інші питання можна подавати через особистий кабінет, що забезпечує повну конфіденційність.

На сайті міститься повна інформація щодо отримання статусу, пільг та виплат, з метою підтримки таких родин. Зокрема, нормативно-правова база та контакти усіх уповноважених державних установ та громадських організацій, які займаються цими питаннями. А також адреси 5 консультаційних центрів по регіонах країни (Київ, Харків, Миколаїв, Вінниця, Львів).

Полтавську область територіально обслуговує консультаційний центр Східного регіону. Його приймальня знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21. Телефонна лінія — 0 800 300 176.

З чого починати?

На сайті КШППВ розміщена «Дорожня карта», в якій визначений порядок дій (покрокова інструкція) у випадках, якщо близька людина, що перебувала у лавах ЗСУ чи правоохоронних органів, зникла безвісти, потрапила у полон або загинула. Також є поради, що робити якщо з близькою людиною втрачений зв’язок.

Рідним потрібно починати пошук зі звернення до Національної поліції, яка оголошує розшук в рамках КПК України та вносить дані до Єдиного реєстру осіб зниклих безвісти за особливих обставин.

Якщо зниклий безвісти є військовим, то отримати відомості про нього можна звернувшись до ТЦК та СП.

Військовослужбовець вважається зниклим безвісти, якщо:

• відсутні точні дані щодо долі військовослужбовця, який не повернувся після виконання бойового завдання (побратими не можуть точно визначити, чи особа потрапила у полон, чи загинула на полі бою);
• побратими свідчать, що особа ймовірно потрапила в полон, але немає достатньо доказів цього;
• побратими свідчать, що особа ймовірно загинула, але немає можливості перевірити місце зникнення чи забрати тіло загиблого через активні бойові дії.

Якщо прийшло повідомлення від ТЦК та СП, що Захисник зник безвісти, потрібно дізнатись останнє місце його перебування, обставини зникнення та координати місця зникнення.

Далі потрібно зареєструватися в Особистому кабінеті інформаційної системи КШППВ та, пройшовши верифікацію, надати всю наявну інформацію про зниклого. В Особистому кабінеті можна відстежувати статус заявки та отримувати онлайн-консультації.

На сайті також роз’яснюється порядок дії родини у випадку потрапляння Захисника чи Захисниці в полон, якщо прийшло сповіщення про це від ТЦК та СП, або ж це вдалося з’ясувати якимось іншим чином. А також щодо документів, які потрібно мати родині безвісти зниклих, або полонених для отримання виплат грошового забезпечення Захисників, які потрапили у полон, або вважаються зниклими безвісти. На сайті також роз’яснюється механізм оформлення документів і отримання виплати одноразової грошової допомоги сім’ям загиблих Захисників.

Чому з полону не повернули усіх?

Розшуком та поверненням військовополонених та осіб, зниклих безвісти в Україні займаються кілька державних органів та міжнародних організацій. У кожного з них свій напрямок роботи та різні можливості. На жаль, ефективність розшуку та можливість повернення обумовлена готовністю країни-агресора, тобто Росії, сприяти цьому. І головна проблема як у розшуку, так і в поверненні, саме у цьому.

Усі державні органи обов’язково надають відповіді рідним на їх звернення та повідомляють їм всю інформацію, що стає їм відомою під час їх розшуку.

Він додав, що саме тому не варто підіймати «ціну» військовополонених, демонструючи їх заслуги та те, що їх вимагають звільнити якомога скоріше. У росіян є мета посилити тиск на державну владу України через суспільство, розбурхуючи протестні настрої. І тому вони можуть провокувати, дзвонити рідним та казати, що готові обміняти полонених, і що нібито саме «українська влада відмовляється їх обмінювати». Це так звані інформаційно-психологічні операції з використанням військовополонених та почуттів їх рідних.

Варто зазначити, що усі державні органи України, залучені до розшуку та обміну військовополонених та осіб, що зникли безвісти під час війни, об’єднані однією метою та працюють у тісному тандемі, постійно обмінюючись інформацією та співпрацюючи з міжнародними організаціями.

У наступному матеріалі ми розповімо про Об'єднаний центр з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України та Національне інформаційне бюро. Саме ці три державні органи безпосередньо залучені до роботи щодо пошуку та повернення військовополонених та осіб зниклих безвісти.

Нагадаємо, що «Кременчуцький ТелеграфЪ» поспілкувався з родиною Олексія Ганускова, який 700 днів провів у російському полоні про те, в яких умовах він перебував, та як проходив його пошук та обмін.