Чи потрібно під час воєнного стану проводити вибори президента — результати опитування

Упродовж 5-10 лютого 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки щодо того, чи потрібно проводити вибори президента. У травні 2024 року збігає 5-річний термін повноважень Президента України Володимира Зеленського. Законом України заборонено проводити вибори під час дії воєнного стану. Водночас Конституція не дає чіткої відповіді, що робити у такій ситуації. У людей спитали, що вони вважають більш правильним? 

Про результати опитування повідомляється у пресрелізі КМІСу.

У лютому 2024 року переважна більшість українців (69%) вважають, що Володимир Зеленський має працювати на посаді президента до кінця воєнного стану.
Вважають, що варто провести вибори 15% опитаних, з яких 4% говорять про можливість призупинення воєнного стану, а 11% — про внесення змін до відповідних законів і проведення виборів під час воєнного стану.
Крім того, 10% опитаних підтримують варіант, згідно з яким у травні 2024 року Зеленський складає свої повноваження і до обрання нового президента його повноваження буде виконувати голова Верховної Ради.

Незалежно від поглядів на потребу у виборах, більша частина українців (53%) вважають, що Зеленський має брати участь у наступних виборах. У грудні 2023 року таких було 59%.
Натомість з 34% у грудні 2023 року до 43% у лютому 2024 року зросла частка тих, хто вважає, що Зеленський має обмежитися одним нинішнім терміном.

Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, просування наративу, що в травні 2024 року президент втрачає легітимність, насамперед грає на руку ворогам України — це буде розхитуванням ситуації та єдності всередині країни та підривати підтримку України з боку західних союзників.
За його словами, організувати проведення виборів надзвичайно складно — мільйони людей перебувають закордоном, мільйони перебувають у небезпечних умовах або в окупації, сотні тисяч проходять військову службу. Відсутність можливості громадянам взяти участь у голосуванні в ролі виборців та кандидатів підриватиме легітимність результатів. Він зазначає, що 65% українців негативно ставляться до голосування онлайн.

А сценарій з передачею повноважень голові Верховної Ради на думку Антона Грушецького містить, по-перше, проблему довіри й, відповідно, суспільної легітимності.

Він пояснює це тим, що зараз Руслана Стефанчука знає небагато українців, а серед тих, хто його знає, більше тих, хто йому не довіряє. Інші відомі депутати парламенту, які можуть претендувати на посаду голови Верховної Ради, також не мають великої довіри. І по-друге, все одно лишається питання, як довго голова Верховної Ради може бути виконувати обов’язки президента без проведення виборів.

Він вважає, що це спільна відповідальність — влади, опозиції, громадянського суспільства, журналістів і простих громадян.