Посилення мобілізації: в ЗСУ потрібна молодь, призивати пропонують ув’язнених та коли буде демобілізація

У Верховній Раді працюють над вдосконаленням законопроєкту про посилення мобілізації (№10449), який уряд вніс до Верховної Ради 30 січня, а 7 лютого був ухвалений у першому читанні. Свої пропозиції до документа висловлюють як народні депутати, так і члени уряду та експерти. Він може бути ухвалений до кінця лютого, або на початку березня, зважаючи на гостру проблему ЗСУ у поповненні особовим складом.

Чому треба призивати молодь

У законопроєкті пропонується змінити призовний вік по мобілізації з 27 до 25 років та запровадити при всіх навчальних закладах базову загальновійськову підготовку для громадян віком від 18 до 25 років.

Ця новація викликає багато сперечань, хоча Верховна Рада підтримала зменшення граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25 років ще 30 травня минулого року. За законопроєкт № 9281 тоді проголосували 304 народні депутати. У ньому йдеться про чоловіків, які не проходили строкову службу чи навчання на військовій кафедрі. Перебування на військовому обліку призовників, а не військовозобов’язаних, чоловіків віком від 25 до 27 років не дозволяло їх мобілізувати.

Проте, той законопроєкт досі не підписав президент, тож він так і не набрав чинності. Цю норму вирішили продублювати в оновленому законопроєкті уряду про посилення мобілізації (№10449).

З цього приводу висловився секретар оборонного комітету Верховної Ради України Роман Костенко. За його словами, цей законопроєкт має створити умови для призову молоді, а не «дядьків» віком у 40-50 років. Він вважає, що у документі має бути передбачена достатня мотивація, щоб молодь мала бажання захищати країну. В інтерв’ю 24 Каналу Костенко пояснив, що йдеться як про фінансову складову, так і про належну підготовку бійців та продуману ветеранську політику.

Роман Костенко пояснив, у чому проблема вікових солдатів у сучасному війську.

Чи призивати ув’язнених та засуджених

В оновленому законопроєкті уряду про мобілізацію пропонується надати право засудженим особам, які звільнені від відбування покарання з випробуванням (умовне покарання — ред.) та особам із погашеною судимістю бути призваними на військову службу під час мобілізації. 

Проте, міністр юстиції України Денис Малюська вважає, що на фронт можна відправити й частину ув’язнених. За його словами, багато з них хочуть і готові захищати країну. Про це міністр заявив в ефірі телемарафону, зазначивши, що багато хто з тих, хто сидить за ґратами, не є небезпечними злочинцями і не нападатимуть на товаришів по службі.

Відеоролик з пропозицією Дениса Малюськи оприлюднили на сторінці Фейсбук міністерства.

За словами Дениса Малюськи, якщо давати їм зброю з якихось причин буде ризиковано, то їм можна «дати по лопаті».

Таку радикальну пропозицію він аргументує тим, що захищати країну — це обов’язок кожного громадянина. І те, що хтось колись вчинив злочин та отримав за нього покарання — це не привід не захищати Батьківщину.

Він наголосив, що рішення чи можна мобілізовувати того, чи іншого громадянина з судимістю, чи ув’язненого у будь-якому разі має приймати ТЦК, якому потрібно надати таке право та який має визначити чи потрібен армії такий призовник.

А на думку народного депутата Романа Костенка, у питання чи мобілізації засуджених за кримінальні злочини варто розділяти тих, хто вже відбув покарання, в них є судимість і їх через це не мобілізують.

Костенко також заявив, що деякі люди використовують мовне покарання, щоб не бути призваним за мобілізацією. А тому до умовно засуджених треба підходити індивідуально, дивлячись на тяжкість скоєного ними злочину,
За словами нардепа серед приблизно 50 тисяч ув’язнених є жінки, хворі та ті, хто не підпадає під призов за віком.

Мільйон призовників ніде не працює

В Україні знаходиться близько 950 тисяч чоловіків призовного віку про яких державі нічого невідомо, окрім їх реєстраційного номера платника податків. ідентифікаційного номера. Вони ніде не працюють, не платять податків, не служать у війську, тобто перебувають у тіні. Про це розповіли на порталі «Українська правда».

Станом на початок 2024 року в Україні теоретично проживає 11,1 млн чоловіків мобілізаційного віку. Понад мільйон з них, або 11% від усієї кількості, зараз служать у Силах оборони України. Майже 3 млн залишились на окупованих з 2014 року територіях. Приблизно мільйон перебуває за кордоном і ще близько 1,5 млн мають різні групи інвалідності.

Умови демобілізації

Питання демобілізації тих, хто вже два роки захищає Україну залежить від того, чи буде їх ким замінити. В урядовому законопроєкті пропонується визначити право на звільнення з військової служби мобілізованих під час воєнного стану через 36 місяців безперервної служби незалежно від місця її несення. А для тих хто проходить військову службу за контрактом пропонується додати ще умову закінчення дії контракту.

Питання демобілізації ретельно обговорюється і пропонуються різні моделі, щодо критеріїв, які дають право на демобілізацію. Зокрема в альтернативному законопроєкті про мобілізацію (№ 10449-2), який внесений Дмитром Разумковим, передбачається право на звільнення військовослужбовців, призваних за мобілізацією після 24 місяців служби, з яких протягом не менше 8 місяців безпосередньої участі у бойових діях.

А у законопроєкті про мобілізацію (№ 10449-3), який внесений народним депутатом Олексієм Гончаренком, передбачено право на звільнення військовослужбовців, призваних за мобілізацією під час дії воєнного стану після 18 місяців безперервної служби без прив’язки до участі у бойових діях.

Коли можуть прийняти законопроєкт

Протягом двох тижнів після ухвалення законопроєкту кожен депутат має право вносити свої пропозиції та правки до нього. Цей термін спливає 21 лютого.

За словами Романа Костенка, деякі з них і справді можуть покращити проєкт, а інші спрямовані лише на те, аби затягнути процес.

Тому час роботи над правками залежатиме від того, скільки їх буде. Станом на вчора, 19 лютого, подано вже понад 1270 правок та пропозицій.

Протягом цього тижня парламентський комітет буде розглядати усі подані правки та пропозиції, врахувати їх чи відхиляти. Це може тривати декілька днів. І лише потім законопроєкт внесуть на розгляд сесійної зали Верховної Ради для його розгляду та можливого ухвалення в цілому.