Кременчук, Воїни світла, Війна, Відео, Сюжети

«Говорив, я ховатися не буду»: у Кременчуці попрощалися з сержантом Олександром Василенком

22.02.2024, 16:03 Переглядів: 5 494

Друзі та колеги згадують захисника як людину чуйну, добру та талановиту

Сьогодні, 22 лютого у Міському палаці культури кременчужани попрощалися зі ще одним військовим. Командир відділення піхоти Олександр Василенко у цивільному житті був майстром своєї справи та щирим другом, згадують колеги Олександра.

— Втратили ми товариша нашого, який нам дуже дорогий. Втратила мати сина, діти лишилися без батька. Він говорив, що ховатися не буде ні від кого. Він і сам ходив у військкомат, дадуть повістку, говорив, я ховатися не буду, піду віддавати борг Батьківщині. Він потрапив на навчання у Десну, восени приїздив, бо у сина був День народження. На два дні його відпустили. Потім розповідав, що відправили його на схід. Говорив, що там тяжко, що люди не йдуть допомагати, — розповідає товариш загиблого Сергій.

Народився Олександр Василенко у Кременчуці. Колеги розповідають, що спочатку чоловік займався ремонтом та обслуговуванням магістральних газопроводів, працював на відповідному підприємстві. Згодом, займався власною справою.

— Він такий рукодільник був, Ви не повірите. Все що треба зробити — плитку покласти, збудувати, роботи по дереву, меблі — все він. Був людиною, яка ніколи не підведе. Якщо домовилися на певний час зустрітися, навіть раніше завжди прийде, — каже товариш Олександра Сергій.

На підприємстві, де багато років працював Олександр Василенко, згадують, таких умілих фахівців ще треба пошукати.

— Саша був нашим підлеглим, ми з ним пропрацювали багато років. Це була чуйна, завжди радісна, працьовита людина. Це втрата для нашого колективу, для міста, — говорить Іван Бабак, екскерівник загиблого воїна.

До лав Збройних Сил України Олександр приєднався 15 серпня 2023 року, каже військовослужбовець з позивним Лиман.

— Обіймав посаду командира піхотного відділення. Загинув 12 лютого під час виконання бойового завдання у районі села Богданівка, Донецької області. Вічна пам'ять і слава захиснику, — констатує Лиман.

У полеглого залишилися батьки, дружина, донька та син.

Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі, поховали воїна на Свіштовському кладовищі, поруч з іншими полеглими героями з Кременчука.

Фото: Кирило Воронцов

Автор: Роксолана Жукова Фото: Кирило Воронцов Відео: Кирило Воронцов

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.