Масляна у 2024 році: коли святкуємо та млинцями пригощаємо

У свята немає фіксованої дати — воно починається за 56 днів до Великодня і відзначається протягом тижня напередодні Великого посту.

Великдень 2024 року припадає на 5 травня, отже, Масниця у 2024 році розпочнеться 11 березня і триватиме до 17 березня.

В Україні свято називається Масниця, але є й інші його назви, серед яких — Колодій, Сиропуст, Масляна, Сирний тиждень та інші.

Традиції на українську Масляну

Тиждень відрізняється від інших дат тим, що в ці дні люди не їли м’яса, сала та інших жирів. Найчастіше вони їли яйця та молочку.

Весь тиждень дівчата прикрашали грубу — палицю-колодку. Вона мала бути максимально схожою на живу людину.

У перший день Масляної палицю обробляли, у вівторок хрестили, в середу вона жила, а в четвер її тіло ніби померло. У п’ятницю ховали палицю, а на другий день було заведено її оплакувати. У неділю наставало завершення святкування.

Саме в неділю всі просили вибачення одне в одного. Цей день має однойменну назву — Прощена неділя. Окрім рідних, прощення потрібно просити у друзів, знайомих тощо. Цього вечора вся родина вечеряла разом за великим святковим столом.

Також у цей день спалювали палицю (зимове опудало). У вогонь кидали речі, які більше не несуть користі. Разом з ними мали згоріти важкі думки, проблеми та все погане.

Також саме в неділю проводили заручини та одружувалися.

Традиції по днях на Масляну

Понеділок був днем зустрічі. Саме у понеділок наші пращури запрошували до себе близьких друзів, родичів. За великим столом збиралася вся родина.

Господині весь день готували смачні страви: не обходилося без запіканок, вареників та голубців. Першого дня тижня люди робили опудало і ставили його у центрі села чи міста: воно тішило місцевих до самої неділі.

Також із самого ранку господині прибирали, після сходу сонця готували та їли млинці. Саме вони мали стати першою стравою Масляної. Також млинці ставили на тарілках біля будинку. Їх залишали для всіх покійних родичів.

У вівторок робили оглядини. Батьки дівчат та хлопців ходили в гості один до одного, а хлопці шукали своїх майбутніх дружин на гуляннях та святкуванні Масляної. Вони мали встигнути зробити оглядини до великого посту.

Середа була особливим днем, адже за традицією, до оселі дівчини приходив майбутній чоловік. Теща мала приготувати багатий стіл і напекти млинців зятю. При цьому на вечерю збиралася вся родина. Зять мав допомагати тещі, робити їй компліменти та налагоджувати з нею стосунки.

Четвер — один із найулюбленіших днів, адже у четвер було заборонено працювати. Саме у четвер люди починали масові гуляння, припиняли сімейні застілля та веселилися на повну. Хлопці та дівчата виходили на головні вулиці сіл та міст і грали у різні ігри, танцювали, грали на інструментах, каталися на санях, влаштовували кулачні бої.

У п’ятницю вже було весело тещі. Вона збирала подруг, рідних, знайомих і йшла у гості до зятя. Зять разом із майбутньою обраницею мав накрити стіл, напекти млинців та зробити все для того, щоб сподобатися тещі. Наприклад, робив компліменти, танцював біля неї, носив їжу та багато іншого.

У суботу майбутня дружина мусила покликати в гості всіх сестер коханого. Зранку вона готувала багато різної їжі. Крім млинців, до вечері подавали вареники, пампушки, рибу та багато іншого.

Також дівчина мала подарувати подарунки, щоб задобрити сестер майбутнього чоловіка. Веселощам теж було місце: дівчата ворожили на нареченого та танцювали.

У неділю з самого ранку люди йшли до церкви та молилися за живих. Також згадували тих, хто їх покинув. Після ранкової молитви Господині готувалися до гуляння, готували багато їжі перед постом.

У Прощену неділю дорослі та діти просили один в одного прощення за всі образи та гріхи. Після цього сім’ями проводжали масляний тиждень, виходили на площі та спалювали опудало.