Помер від тяжкого поранення: Кременчук попрощався з військовим Ярославом Бордюгом
8.03.2024, 16:31Переглядів: 2 605
Серце зупинилося 4 березня в одні із лікарень Києва
Сьогодні, 8 березня, у Кременчуці попрощалися з 28-річним нацгвардійцем зі штурмової бригади «Рубіж» Ярославом Юрійовичем Бордюгом. Чоловік мав позивний «Шелбі».
Народився Ярослав Бордюг 16 вересня 1995 року в Кременчуці, тут проживав, займався спортом та навчався у гімназії № 26.
Ярослав був призваний на військову службу 28 квітня 2023 року. Нещодавно під час виконання бойового завдання в районі Макіївки, Сватівського району, Луганської області Ярослав Бордюг отримав тяжке поранення, його ушпиталили в одну з Київських лікарень, де військовий пережив кілька операцій. Лікарі до останнього боролися за його життя.
— Привезли до Києва де виймали уламки зі спини, ще стабілізували праву руку. Виймали уламки з нирки та легенів, — ділилася у соцмережах подруга Аліна, яка збирала кошти на лікування Ярослава.
Проте 4 березня 2024 року серце Ярослава зупинилося.
Чимало людей прийшли сьогодні провести Ярослава Бордюга в останню путь. Серед них однокласники, друзі, сусіди, побратими, близькі та рідні.
Завжди веселим Ярослава Бордюга пам’ятає його однокласник Ілля. Вони виховувалися разом у садочку, потім 9 років навчалися разом у школі.
— Я його знав половину життя. Він справді був найкращою людиною нашого класу. Найкрутіший хлопець, який займався футболом та танцями. Завжди зі всіма спілкувався, був душею компанії. Після школи ми не багато з ним спілкувалися. Але я завжди згадуючи школу, згадував і Ярослава. Хороші спогади зі школи, вони майже всі пов’язані з Ярославом. Як ми грали в футбол проти інших класів, як ми дуркували. Це велика втрата, — говорить однокласник загиблого Ілля.
Заступник командира штурмової бригади «Рубіж» військовослужбовець з позивним «Німий» згадує, що Ярослав у першу чергу був душею компанії, тією людиною за якою йшли всі.
— Він був героєм. Так сталося, що прийшла на цю землю нечисть, яка забирає найкращих. Ми всі дуже сумуємо. Він був дуже гарною людиною, дуже порядною. Виконував свій обов’язок, як належить справжньому солдату, офіцеру. Дуже велика втрата для нас, для всього нашого підрозділу, для нашої частини та й взагалі для всієї України. Це людина з великої букви. Завжди був веселим, у будь-якій ситуації. Завжди підтримував усіх. І всі його поважали, — говорить військовослужбовець з позивним «Німий».
Також військовий розповів, як у Ярослава виник позивний «Шелбі».
— Спочатку він собі вибрав позивний «Кіпіш», тому що він такий енергійний був, завжди на місці не сидів, йому треба було кудись йти, щось робити. Але ми приїхали на ротно-тактичні навчання і там в іншого військовослужбовця вже був позивний «Кіпіш», але той військовослужбовець пройшов не одну ротацію, й оскільки Ярослав поважав цю людину, він уступив йому свій позивний «Кіпіш» та обрав «Шелбі», — говорить військовослужбовець з позивним «Німий».
Після прощання у МПК панахиду відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали військового на Алеї Слави Свіштовського кладовища поряд з іншими захисниками України.
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації. Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ. Ознайомтесь із правилами коментування.