Про теплі стосунки з дружиною, волонтерство та підготовку до шоу: інтерв'ю з Євгеном Котом

Вчора, 20 березня до Кременчука з авторським танцювальним шоу «Танцюй зі мною, Україно» завітав Євген Кот.

Євген Кот — топовий хореограф-постановник, режисер, переможець проєктів «Танцюють всі», «Танці з зірками» та суддя шоу «Україна має талант», «Танці World of dance».

Перед концертом журналісти поспілкувалися з Євгеном Котом та дізналися багато цікавого.

— Вітаємо вас в Кременчуці на кременчуцькій сцені! Ви вперше в нашому місті Чи колись були виступом, чи проїздом?

— Я був у Кременчуці, але дуже-дуже давно. Це було десь на початку 2000-х, десь на 2006-2007 рік. Я їздив, ще тоді працював з Тіною Кароль, і ми теж їздили по турах різних, виступали, і це були мої перші рази. Я знаю, що мої колеги, мої однокурсники, з якими я вчився і навіть проживав в гуртожитку, вони з Кременчука, то я багато знаю про Кременчук, чув багато всього. Сьогодні, зі своїм шоу, ми вперше приїхали в Кременчук і дуже-дуже вже чекаємо на зустріч з глядачами. Дуже хочемо їх надихнути. Сьогодні теж буде дуже багато військових, запрошено наших захисників, наших героїв. Хочеться їх теж надихати, зарядити енергією, позитивом і творчістю.

— Відомо, що сьогодні з Вами на сцені виступатиме кременчуцький гурт. Ви практикуєте часто таке, щоб з Вами виступали гурти з тих міст, де Ви виступаєте? Чи це вперше?

— В принципі, це одна з моїх основних місій. У кожному місті, куди ми приїжджаємо, ми шукаємо колективи, щоб показати людям, яка в них талановита молодь в місті проживає. Та й теж надихнути молодь, показати, що вони можуть виступати на такій сцені, дати їм таке натхнення, щоб зрозуміти, куди треба йти, до чого розвиватись, щоб вони в майбутньому теж могли приїхати в будь-яке місто зі своїм концертом, зі своїм шоу.

— Ви виступаєте з дружиною разом на сцені, попри її вагітність. Чи додалися якісь складнощі? Можливо змінювали деякі рухи, які були раніше?

— Загалом, ця програма, яку я поставив. Спочатку я Наталю ввів дуже сильно у саму програму. На багатьох номерах танцювала зі мною від першого до майже останнього. Багато в неї були своїх номерів, сольних в цьому шоу. Перший тур вона теж була вже при «надії», і ми його від'їздили, бо був ранній термін ще, а зараз вже Наталя на такому терміні, що немає такої фізичної змоги. Вже і животик є, і їй важкувато, і я переживаю. Тому я замінив її номери, сам взяв на себе і додав до складу артистів ще одну дівчину, щоб замінити Наталю в деяких номерах. Але все ж таки Наталя захотіла брати участь, залишитися в програмі, тому певні номери, які були легкі, ми для неї залишили.

— Ви з дружиною разом і на сцені, і вдома. Як вам вдається зберігати такі теплі стосунки?

— Не знаю, беремо і робимо, ось так. Просто ми живемо так, як нам хочеться жити. Ми хочемо жити позитивно, хочемо жити щасливо, ми хочемо досягати певних цілей разом. Ми ставимо ці цілі разом і все йдемо до них, бачимо шляхи й добиваємося цього. Немає якоїсь там чарівної таблетки чи формули успіху чогось, ми просто поважаємо одне одного, ми просто любимо одне одного і йдемо по життю разом.

— Ваш концерт складається з декількох блоків. Хто є автором програми й чия була ідея додати стендап?

— Ідея моя, автор — я, соліст — я, режисер — я. Так, була дуже велика команда, яка мені в цьому допомагала, і другий режисер, і хореографів наймали, і танцівники класні у нас, і звукорежисери допомагали, і костюмери, і графіку малювали. Зараз, на жаль, бюджети у нас дуже оптимізовані й ми не возимо з собою екран, бо трошки накладно. Тому що, по-перше, танцювальне шоу тягне за собою дуже великий штат людей і дуже багато різних затрат, тому у нас трішки технічна частина не оптимізована, але і від цього наше шоу не страждає, воно максимально драйвове, позитивне й енергетично заряджене.

— Чи обрали Ви вже ім’я для своєї донечки?

— Ні, ім’я ще не обрали. Хоча декілька в нас вже є на примітку, але ми не впевнені. Ще є час у нас, ми нікуди не спішимо, поки що розмовляємо на цю тему.

— Розкажіть про свою волонтерську діяльність, чи вистачає зараз часу? Чи залишився такий запал, як на початку війни?

— Зрозуміло, що на початку війни, коли не було певних завантажень своїх, роботи й такого всього іншого, то займався я тільки волонтерською діяльністю. Весь свій час я витрачав тільки туди. Потім настав час, коли треба родину годувати, і їздити з концертами, тож волонтерства в моєму житті стало менше. Але, у нас зараз такий час, що багато всього робиться онлайн. Ми донатили на різні ініціативи, допомагали різним зборам і також самі своїм минулим туром забрали чимало коштів на допомогу відбудови шкільних укриттів на деокупованих територіях. Щоб у цих укриттях діти могли продовжувати навчатися, не просто укриття, щоб сховатися, а там і класи, щоб облаштували. Весь прибуток, який вийшов тоді з туру, ми передали на реалізацію цієї ініціативи. І так загалом, то військових одягаємо, то передаємо гроші, то автівки. Нещодавно, до речі, отримали  подяку від Сил спеціальних операцій за те, що ми з Наталією передали їм автівку. Треба в будь-якому разі допомагати, й закликаємо усіх надихатися прикладом та максимально допомагати нашим військовим.

— Під час концертів та виступів часто лунають повітряні тривоги. Як знаходите сили після зупинки продовжувати виступ?

— Я вам розкажу такий секрет, що у нас так вийшло, що ми ні разу не потрапили на тривогу. У нас була історія тільки раз, що до початку концерту була тривога, і ми просто затягнули та пізніше розпочали концерт, всі інші випадки ми відпрацьовували повністю весь концерт і тривог не було.

Після інтерв’ю розпочався концерт. Глядачі із нетерпінням чекали виходу танцюристів на сцену.

Шоу розпочалося з драйвового танцю. Потім Євген Кот познайомив глядачів з командою танцюристів, а за декілька номерів Анна Татаринцева — з командою танцюристок. Під час знайомства артисти «запалили» зал Міського палацу культури, усі гучно аплодували та вигукували.

Також танцюристи шукали таланти Кременчука серед глядачів. Перший раз дівчата спустилися зі сцени в зал, обрали глядача Дмитра та вивели на сцену танцювати.

А вдруге із залу на сцену танцюристи вивели трьох глядачів — Романа, Ірину та Руслана. Кожен з них станцював зі своїм партнером-артистом, а потім глядачі обрали переможця оплесками та вигуками — перемогла Ірина, їй подарували квіти. Також усім учасникам шоу подарували футболки з фотографією команди Євгена Кота.

Після цього на сцену вийшли кременчуцькі танцюристи зі студії танців «GFDstudio», вони приємно здивували зал — гучно аплодували та кричали «Молодці!».

Далі шоу Євгена Кота продовжилося ще кількома номерами та завершилося на позитивній ноті. 

Під час шоу не пролунало жодної повітряної тривоги.