Сьогодні, 6 квітня, у Міському палаці культури кременчужани попрощалися зі ще одним військовим. Провести в останню путь молодшого сержанта Миколу Сіпка зібралося багато його рідних, колишніх колег та друзів.
До початку служби Микола працював контролером на Кременчуцькому нафто-переробному заводі. Мобілізували чоловіка до лав Збройних сил України 31 серпня минулого року.
Колеги з нафто-переробного заводу відгукуються про свого полеглого товариша як про гарного друга, чесну та добру людину.
Рідні загиблого згадують його як дуже доброго, ввічливого, гарного чоловіка.
Я знав його із самого дитинства. Він як батько — дуже гарна людина, — розповідає родич військового, Дмитро.
Чоловік говорить, дізнався про те, що Миколу мобілізували від своєї двоюрідної сестри, доньки загиблого, уже після того, як військовий відправився на фронт. Дмитро каже, бачив фотографії свого родича у військовій амуніції уже із зони ведення бойових дій.
Молодший сержант Микола Сіпко народився та навчався у Кременчуці. Служив командиром міномета мінометного взводу мінометної батареї, розповідає військовослужбовець з позивним «Лиман».
Загинув 28 березня під час виконання бойового завдання поблизу села Новодарівка Пологівського району на Запоріжжі. Вічна пам’ять українському воїну-герою, який до останньої хвилини свого життя стояв на захисті Батьківщини, — додає «Лиман».
У полеглого залишилися мати, дружина та донька.
Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали воїна на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші полеглі українські воїни.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.