Кременчук, Воїни світла, Війна, Відео, Сюжети

«Війна його згубила, але не зламала»: у Кременчуці попрощалися із «захисником неба» Юрієм Гошком

12.04.2024, 14:04 Переглядів: 1 660

Чоловік пішов на фронт добровольцем з початку повномасштабного вторгнення. Майже півтора року був «на нулі». Перед загибеллю служив у складі військ протиповітряної оборони

Сьогодні, 12 квітня, у Міському палаці культури попрощалися з українським захисником Юрієм Гошком. Народився чоловік у Кременчуці 13 квітня 1984 року. Навчався у Кременчуцькій гімназії № 12. Закінчив Кременчуцьке професійно-технічне училище № 7. На захист України Юрій став на початку повномасштабного вторгнення. Товариш загиблого воїна Сергій розповідає, що у цивільному житті Юрій був справжнім фахівцем.

— Я його знав понад 20 років. Він був дуже гарною людиною, працьовитою. Фахівець своєї справи. Він займався будівництвом. Вкладав плитку. Кращого спеціаліста у місті не було. Піти на війну було його особистим рішенням. Щойно почалася війна, він пішов у військкомат, — каже Сергій.

Товариш полеглого Героя розповідає, що спілкувався з Юрієм за кілька днів до його смерті. Воїн не втрачав оптимізму навіть на фронті.

— Шістнадцять місяців він відбув на нулі, а потім його перевели у ППО. Він сміявся, як завжди. Говорив, що війна закінчиться восени, або через рік. Був веселим та життєрадісним. Його міни, снаряди не взяли, танками давили — не задавили, контузія була. Смерть його все одно наздогнала: не відпустила з війни. Зателефонували побратими, сказали, що його більше немає, — говорить Сергій.

Він міг змайструвати поличку з ящика для боєприпасів, розповідає командир полеглого солдата, військовослужбовець з позивним Ас.

— Він перевівся у наш підрозділ з 32 підрозділу пів року тому. Він до кінця відповідально виконував свою роботу по захисту неба України. Хоча у цивільному житті був будівельником, не мав ніякого відношення до військової служби. Війна його згубила, але не зламала. Він був дуже працьовитий. Робив все, що потрібно для побуту, щоб якось прикрасити тяжкі моменти, нашого перебування на фронті, — каже військовослужбовець з позивним Ас.

Помер Юрій 9 квітня 2024 року у лікарні на Миколаївщині. 13 квітня Юрію мало б виповнитися 40 років.

Панахиду за загиблим бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали захисника на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші українські воїни.

Автор: Роксолана Жукова Відео: Артем Коваленко

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.