Вербну неділю — свято Входу Господнього в Єрусалим — традиційно відзначають за тиждень до православного Великодня. Це одне з найголовніших й найсвітліших християнських свят, неодмінним атрибутом якого є саме вербові гілочки.
Вербна неділя — це остання неділя перед Великоднем. У західній традиції її називають пальмовою, а в православній — вербною. Вона має й другу офіційну назву — Вхід Господній в Єрусалим.
Цього дня Ісус Христос верхи на віслюку виїхав із селища Віфанія — там, за переказами, він воскресив із мертвих Лазаря, а потім вирушив до Єрусалима. У місті його й апостолів зустрів радісний народ, який на знак поваги встелив дорогу перед Спасителем пальмовим гіллям.
У нас замість пальмових головними атрибутами стали гілочки верби, тому неділя називається Вербною. Це — перша рослина, яка починає квітнути навесні, а тому наші предки вірили, що вона символізує пробудження природи.
Ісус зайшов до Єрусалимського храму і, побачивши там торговців, звинуватив їх у тому, що вони перетворили святе місце на «вертеп розбійників», а потім вигнав їх. Ніхто не посмів перечити Христу, побоюючись народного гніву, але священнослужителі задумали погубити Спасителя, який продовжував силою молитви зцілювати людей.
Наступні дні, які назвали Страсний тиждень, будуть останніми та страшними в земному житті Ісуса.
Вербна неділя належить до перехідних свят — вона залежить від Великодня. Тому щороку свято припадає на різні дати, але обов’язково в шосту неділю Великого посту.
Від 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, через що дати більшості важливих церковних свят змінилися. Однак, перехід жодним чином не вплинув на Великдень та ті свята, що пов’язані з його датою святкування.
2024 року православні християни будуть святкувати Великдень 5 травня. Відповідно, Вербна неділя за Юліанським календарем випадає на 28 квітня. Ця дата однакова як для нового, так і для попереднього церковного календаря.
У свято добре піти на службу до церкви. Віряни несуть до храму гілочки верби, щоб освятити їх — вони символізують перемогу життя над смертю, тобто Воскресіння Господнє. Освячену вербу потім зберігають удома впродовж року — гілочками прикрашають іконостас. Тим, хто дотримується Великого посту, цього дня є послаблення: можна їсти рибу та рибні страви.
У народній традиції існує звичай освяченою вербою злегка бити домочадців — щоб були здорові та щоб захистити їх від недоброго. Молоді дівчата і хлопці брали їх і злегка «били» тих, хто лишився вдома і не ходив на службу. Водночас примовляли: «Не я б’ю — верба б'є, За тиждень Великдень, Недалечке червоне яєчко!».
Віряни вірили, що освячена верба допомагає захистити оселю від води та вогню, дарує мешканцям міцне здоров’я. Тому гілочки обов’язково зберігали аж до Вербної неділі прийдешнього року.
Вербна неділя — велике свято, тому слід відкласти всі справи. Цього дня заборонено:
Також було заборонено пишно святкувати. Тому, навіть, якщо у людини був день народження, святкування проходило тихо і спокійно. Адже, ще триває Великий піст, тому під забороною м’ясо, яйця, молочні продукти.
Чи можна садити у Вербну неділю город? Традиційно цього дня нічого не садять — усе посаджене буде погано рости й, як кажуть у народі, «піде у вербу».
За прикметами дня судять про погоду та врожай:
За однією з народних прикмет, якщо у Вербну неділю з'їсти одну бруньку освяченої верби, то зможеш знайти щастя.
Одна брунька — не так багато, а може й справді пощастить?
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.