Надійна опора, вірний товариш: сьогодні у Кременчуці попрощалися зі снайпером Олександром Козловським

25.04.2024, 15:05 Переглядів: 2 019

 

Тривалий час Олександра вважали зниклим безвісти

Сьогодні, 25 квітня, у Міському палаці культури Кременчук попрощався із полеглим захисником України Олександром Козловським. Народився чоловік 8 липня 1993 року у Кременчуці, навчався у Кременчуцькому ліцеї № 8, потім здобував професійно-технічну освіту в училищі. До лав Збройних сил України військовий приєднався 6 березня 2023 року. Певний час проходив військову підготовку за кордоном, а потім відправився у зону виконання бойових дій. Загинув військовий 12 серпня 2023 року, проте тривалий час вважався зниклим безвісти. Довгий час його тіло знаходилося на лінії фронту, і тільки нещодавно вдалося його ідентифікувати за генетичною експертизою.

Друзі згадують Олександра як веселого та щирого товариша, який міг прийти на допомогу у будь-якій ситуації.

 

— Ми ще з підліткового віку знали один одного, міцно дружили. Золота людина, вірний друг, надійна опора. У більярд частенько грали разом, — згадує товариш Олександра Дмитро, теж військовослужбовець.

Попрощатися з Олександром прийшло багато людей — рідні, знайомі, близькі друзі, сусіди. Зі сльозами на очах свого учня згадує і вчителька Олександра, Ніна Іванівна. Говорить, він був найменшим у класі, але усі його дуже любили й поважали.

 

— Ми з ним випадково зустрілися на якесь свято у місті вже після того, як він навчався в училищі. Він мене побачив, підбіг, впізнав. Ми з Олександром багато спілкувалися тоді, але що він пішов на війну, я не знала… Він назавжди залишиться в нашій пам’яті як Герой, тому що пішов захищати Батьківщину і віддав своє життя за нас…

Поділилася спогадами про Олександра і його подруга Сніжана. Говорить, певний час жили по сусідству, гуляли в одній компанії.

 

— Він був дуже доброзичливим, веселим. Дуже шкода, що такі хлопці гинуть. Торік ми дізналися від батьків Сашка, що його розшукують, що він пропав безвісти. Мали надію, що його знайдуть живим, але, на жаль, не так сталося… — розповідає дівчина.

Перед відправленням у зону бойових дій, загиблий пройшов базовий курс підготовки та опанував військову спеціальність, служив на посаді стрільця-снайпера аеромобільного відділення, розповідає військовослужбовець з позивним «Лиман».

 

— Олександр був неодружений, дітей не мав. Проте вдома його завжди чекали батько й мати, друзі та знайомі. Загинув під час виконання бойового завдання по захисту України поблизу села Роботине на Запоріжжі. Світла пам’ять воїну-герою, який до останньої хвилини свого життя стояв на захисті своєї Батьківщини й нас з вами, — додає Лиман.

Після прощання панахиду за загиблим бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали захисника на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші українські воїни.

Фото: Кирило Воронцов
Автор: Яна Гудзь Фото: Кирило Воронцов Відео: Кирило Воронцов
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 50 від 12 грудня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх