Російська дезінформація у Facebook — головні теми ІПСО та способи їх просування

Сучасні війни ведуться не тільки на полі бою, а й в інформаційному просторі. І можливості для поширення дезінформації, шкідливих для російської сторони наративів, маніпуляцій громадською думкою, які суттєво впливають на обороноздатність держави, неймовірно зросли через розвиток інтернет-технологій та доступність соцмереж.

З початком російсько-української війни Росія зосередила величезні ресурси на інформаційному фронті проти нашої держави. Російські пропагандисти досить ефективно впливають на суспільну думку в України, розповсюджуючи вигідні ворогу наративи та меседжі, маніпулюючи проблемами країни та проводячи інформаційно-психологічні операції (ІПСО), спрямовані на підрив країни ізсередини. Дезінформація та рашистські наративи просуваються витончено і продумано, зазвичай використовують популістські гасла та тези, можуть прикриватися патріотичними гаслами та символікою, а ефективний вплив на підсвідомість людей досягається через емоції.

Росія використовує рекламу у Facebook для поширення дезінформації

Російські спецслужби активно вдаються до поширення дезінформації та проведення інформаційно-психологічних операцій (ІПСО), використовуючи для цього усі доступні платформи. Одна з таких — соціальна мережа Facebook, в якій ключовим інструментом просування шкідливого контенту є реклама. Про це розповідає DW.

Основні теми шкідливих наративів стосуються війни, мобілізації і відносин України та її західних партнерів, визначили українські аналітики.

Публічна політика Meta дозволяє практично будь-кому оперативно розмістити рекламне повідомлення у соцмережах й таргетувати його на потрібну аудиторію. І в умовах повномасштабної війни РФ проти України російська сторона активно користується цією можливістю. Такого висновку дійшли аналітики Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦСКІБ) і Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), спільно дослідивши питання. Свої висновки представники центрів оприлюднили у вівторок, 30 квітня.

Ключові теми для дезінформації

У поле зору аналітиків потрапив період з березня по листопад 2023 року. Вони виокремили 12 ключових тем, щодо яких найчастіше з’являлися рекламні повідомлення з дезінформацією.

У першу чергу це теми, пов’язані з фронтом — ситуація в зоні бойових дій, битва за Бахмут, наступ ЗСУ на півдні України, ситуація з мобілізацією. Зокрема твердження про несправедливість мобілізації, спекуляції на пов’язаних з нею страхах, та зі зброєю — нібито у західних озброєнь погана якість, недостатня кількість зброї на фронті, неспроможність України виготовляти власну зброю. Також у повідомленнях прослідковувалася тема про західних партнерів України з твердженнями, спрямованими на формування антизахідних настроїв у аудиторії — їхня нібито недовіра до української влади, наратив про втручання західних країн у внутрішньополітичні справи та військове планування, затримка військової допомоги, зацікавленість Заходу у війні тощо.

Інші дезінформаційні повідомлення стосувалися корупції, влади в Україні, енергетики, зокрема у контексті аварійних відключень електроенергії, а також демографії та людських втрат, бідності в Україні, виплат грошової допомоги українцям.

Аналітики визначили, що у дезінформаційних повідомленнях особлива увага приділялась й темі турботи про військових у контексті нібито байдужості держави до військовослужбовців та їхніх сімей та відсутності належної підтримки поранених. У повідомленнях також йшлося про деморалізацію, автори яких спекулювали на регіональних та мовних відмінностях, вказували на нібито втрату ціннісних орієнтирів в українському суспільстві, низький бойовий дух ЗСУ, зростання рівня злочинності тощо.

Як працює такий спосіб поширення дезінформації

Повідомлення, таргетовані на українську аудиторію, публікувалися на сторінках, які мали всі ознаки профілів, створених для недоброчесного використання — беззмістовні назви, відсутнє чи абстрактне фото профілю, використання довільних характеристик в описі профілю сторінки, відсутність інших публікацій, окрім рекламних. Самі ж ці сторінки були створені незадовго до першої рекламної публікації, встановили аналітики.

Проте, повідомлення зі шкідливими наративами та дезінформацією, які вони розміщували, підхоплювали та далі розповсюджували тисячі користувачів соцмережі.

Крім того, іноді для подібних сторінок використовувалися назви, метою яких було введення читача в оману за допомогою мімікрування під українські медіа, компанії чи патріотичні сторінки — наприклад, так було у випадку назв «Єдині новини», «Найгарячіші новини України», «Справжній українець». Декілька виявлених аналітиками публікацій містили посилання на справжні статті у західних медіа, але подавали викривлений переказ матеріалів із висновками, що мали підтверджувати російський наратив. Також, крім посилань на інтернет-сайти, у рекламних повідомленнях аналітики виявили посилання на Telegram-канали та чат-боти, зокрема й такі, завданням яких, імовірно, було вербування агентів або принаймні збір розвідувальної інформації, йдеться у звіті.

Водночас у рамках дослідження аналітики виявили рекламні повідомлення, таргетовані на аудиторію в Ізраїлі, Польщі, Угорщині, Словаччині, Німеччині та інших державах. Вони використовувалися для просування антиукраїнських  меседжів, адаптованих під аудиторію конкретної країни. Зокрема, аналітики встановили, що на ізраїльську аудиторію таргетувалася реклама про такий собі «український нацизм», а на європейські країни транслювалися традиційні антимігрантські меседжі, а також твердження про нібито ксенофобію українців щодо нацменшин та сусідніх народів.

Не лише дезінформація, а й шахрайство

Водночас рекламні інструменти Meta використовуються для сумнівної, а почасти й відверто незаконної діяльності, наголошується у звіті аналітиків. Окремим видом шахрайства на платформах Meta, який системно і масово поширюється з початку повномасштабної війни, стала реклама нібито виплат від різноманітних інституцій. Аналітики фіксували фейкові повідомлення про виплати від Дії, ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста. Така реклама здебільшого є фінансовим фішингом, наголошують експерти з ЦСКІБ та ЦЕДЕМ.

За словами аналітиків, після звернень або скарг алгоритми Meta блокують контент, що містить у собі ознаки дезінформації. Однак, відстежити всі шкідливі сторінки неможливо, тому фахівці закликають користувачів уважно ставитися до контенту, який їм пропонують соціальні мережі.

Автори дослідження закликають людей переглянути й «почистити» свої підписки у соціальних мережах, не поширювати сумнівні оголошення, особливо під впливом емоцій, не переходити за дивними чи сумнівними посиланнями та аналізувати побачене.