«Міг віддати останнє»: у Кременчуці попрощалися із полеглим молодшим сержантом Олександром Іллічовим

10.05.2024, 14:00 Переглядів: 2 642

 

Знайомі пригадують Олександра як щиру людину і хорошого друга, а ще — гарного грибника та рибалку

Сьогодні, 10 травня, у Міському палаці культури Кременчука попрощалися із полеглим українським захисником Олександром Іллічовим. Народився загиблий 9 червня 1972 року у Кременчуці, до лав Збройних сил України приєднався у серпні 2023 року.

Провести Олександра в останню путь прийшли рідні, друзі та знайомі, побратими.

 

Олександр понад 20 років працював чистильником на Крюківському вагонобудівному заводі. Колеги пригадують його як гарного співробітника та друга.

— Він ще до початку війни звільнився і хотів у Польщу їхати працювати. Але війна не дала… Говорив, що має бути тут… — пригадує колега загиблого Василь.

 

— У нього дуже важка робота на заводі була, умови такі, що постійно з пилом. Я бригадиром у нього на дільниці був. Усі поставлені завдання він завжди виконував, — додає Віктор, колега Олександра.

Чоловіки пригадують загиблого як щиру, відкриту, добру людину — говорять, міг віддати останнє. 

Сусідка Лариса ділиться, Олександр був дуже порядним та чесним, а головне — свободолюбивим чоловіком.

 

— Він був і рибаком, і грибником, і навіть травником. Вони з родиною раніше жили в Узбекистані, то він часто нам розповідав про своє дитинство, як там гарно було. А як він любив Україну — словами не передати! 

Жінка згадує, у них завжди був повен двір людей — до Олександра завжди приходили друзі, з вудочками на риболовлю ходили, а потім приносили багато риби.

— І мама у нього дуже хороша, і брат був — уся сім’я порядна, — додає Лариса.

На жаль, мати лишилася наразі сама — брат Олександра загинув, коли йому було 20 років.

Служив Олександр Іллічов у піхоті, розповідає військовослужбовець з позивним Лиман.

 

— Займав посаду командира першого відділення третього взводу піхотної роти. Перед цим пройшов базовий курс навчання та гідно зарекомендував себе у своєму підрозділі. На жаль, загинув Олександр 26 квітня під час штурмових дій противника поблизу села Нетайлове Покровського району на Донеччині. Світла пам’ять воїну-захиснику, який до останньої хвилини життя боронив нашу Батьківщину і нас з вами! — говорить Лиман.

Панахиду за загиблим бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Олександра на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші українські воїни.

Фото: Яна Гудзь
Автор: Яна Гудзь Фото: Яна Гудзь
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 45 від 7 листопада 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх