Кременчук, Воїни світла, Війна, Відео, Сюжети

«Таких, як він, лишилось мало»: у Кременчуці попрощалися із померлим військовослужбовцем Романом Медведєвим

12.06.2024, 13:24 Переглядів: 4 175

Певний час Роман був поліцейським у Кременчуці, а потім добровільно пішов на фронт

Сьогодні, 12 червня, у Міському палаці культури Кременчука попрощалися із померлим військовослужбовцем Романом Медведєвим. Народився чоловік у 1996 році у Кременчуці, навчався у загальноосвітній школі № 1, професію здобув у Харківському національному університеті внутрішніх справ. Певний час працював поліцейським у Кременчуці, а з 2021 року розпочав військову службу за контрактом.

Напередодні поховання своїми спогадами про Романа з журналістами поділився і військовослужбовець з позивним «Відьмак»:

— Романа знав давно, ще задовго до повномасштабного вторгнення. Трохи довелося служити разом. Таких, як він, на службі зараз лишилося мало. Роман був розумним, інтелігентним, начитаним. З ним завжди можна було поговорити на будь-які теми — дуже цікавий співрозмовник був.

Попрощатися із військовим до палацу культури прийшли багато людей — рідні, друзі, знайомі.

Андрій — військовослужбовець 54-ї окремої механізованої бригади. Говорить, з Романом разом служити не довелося, проте трохи знав його ще з того часу, як чоловік працював у поліції Кременчука.

— Він пішов на фронт добровольцем, а це дуже великий крок. Поліцейські на той час могли цього не робити, але Роман сам добровільно прийняв для себе таке рішення. Це дуже великий крок, це велика пошана. Перед такими людьми ми маємо ставати на коліна.

Ще Андрій розповідає, його знайома продає квіти у Кременчуці. То Роман, уже як брав участь у бойових діях, завжди замовляв найкращі букети для своєї дружини.

— Треба, щоб світ запам’ятав його життєрадісним, щирим, справжнім чоловіком. Такі люди, як він — на вагу золота. На таких, як він, зараз тримається наш фронт і вся наша країна. Пам’ять про нього у наших серцях житиме вічно, — додає військовий.

Директорка Кременчуцької гуманітрано-технологічної академії імені Макаренка Леся Крупіна говорить, особисто Романа не знала. Проте разом із колективом прийшли підтримати матір померлого, свою колегу.

— Кожен воїн, кожен захисник чи захисниця заслуговують на нашу вдячність, на нашу підтримку. Кожен герой, який віддав своє життя за нас, він заслуговує на глибоке пошанування. Я не знала Романа особисто, але сьогодні частина колективу академії прийшла підтримати Тетяну Валентинівну, нашу колегу, яка втратила сина. Цим ми хочемо висловити, що це біда одна на всіх, що вона в цьому не одна. Ми її підтримуємо і дуже вдячні за виховання сина. Молода людина, дуже перспективний в навичках, в знаннях. Все життя попереду повинно бути, але війна забирає найкращих.

Військовослужбовець з позивним «Лиман» говорить, військову службу за контрактом Роман розпочав у 2021 році.

— Роман був старшим солдатом. Служив на посаді старшого оператора комплексу радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами. Помер 6 червня 2024 року поблизу скла Федорівка Бахмутського району на Донеччині. Світла пам’ять українському воїну-захиснику, який стояв на захисті своєї Батьківщини та нас з вами! — додає «Лиман».

У Романа лишилися батьки та дружина. Батько померлого — теж діючий військовий, який приїхав зі служби, аби провести сина в останню путь.

Фото: Яна Гудзь

Після прощання у Міському палаці культури поховали Романа на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші українські воїни.

Автор: Яна Гудзь Фото: Яна Гудзь

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.