Які повноваження отримає Військова поліція: від штрафів у 17 тис. грн до адмінарешту на 15 діб

Наприкінці минулого тижня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт № 6570-д «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження діяльності Військової поліції». Цей законопроєкт розроблений у розвиток положень законопроєкту № 6569-д «Про Військову поліцію», яким передбачено створення та правові засади діяльності Військової поліції як військового формування з правоохоронними функціями та повноцінного органу військової юстиції.

Нагадаємо, що основним завданням Військової поліції має стати забезпечення правопорядку та військової дисципліни у Мінобороні, ЗСУ та Державній спеціальній службі транспорту.

Верховна Рада підтримала законопроєкт про Військову поліцію у першому читанні

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту № 6570-д, внесення змін до трьох кодексів України потрібні для забезпечення виконання Військовою поліцією своїх повноважень «з попередження, виявлення, припинення військових адміністративних правопорушень та накладення адміністративних стягнень, а також встановлення відповідальності за протиправне втручання в законну діяльність Військової поліції».

Зміни у КУпАП

Законопроєктом пропонується внести до статей 122-2, 124-1, 184-3, 185, 185-7, 188-58, 235-1, 255, 259, 262, 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).  

У більшості з них термін «посадова особа Військової служби правопорядку у ЗСУ» замінюється на «Військовослужбовець Військової поліції». Проте є й більш суттєві зміни, якими визначається повноваження посадових осіб Військової поліції під час провадження у справах про адмінправопорушення.

Зокрема, у статті 185 КУпАП, відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону доповнена військовослужбовцем Військової поліції. За злісну непокору вимогам правоохоронців передбачений штраф від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (136-255 грн) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням 20% заробітку, або адміністративний арешт на строк до 15 діб.

Цікаво, що сума штрафу за публічні заклики до невиконання розпоряджень або вимог поліцейського чи військовослужбовця Військової поліції, у зв’язку з виконанням ним обов’язків з охорони громадського порядку або поширення завідомо неправдивих відомостей з метою провокації непокори їх законній вимозі, якщо ці дії призвели до порушення громадського порядку, більша. За це передбачається штраф від 10 до 20 н. м. д.г. (170-340 грн), або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням 20% заробітку (стаття 185-7).

КУпАП пропонується також доповнити статтею 188-58 щодо невиконання законних вимог посадових осіб Військової поліції. У ній передбачається адміністративна відповідальність за ненадання інформації Військовій поліції на запит їх посадових осіб, надання завідомо недостовірної інформації чи не в повному обсязі, порушення встановлених законом строків її надання, або ж повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них збирається така інформація. За таке правопорушення накладається штраф у розмірі від 250 до 400 н. м. д.г. (4250–6800 грн).

А за невиконання або несвоєчасне виконання вимог посадових осіб Військовій поліції щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню законодавчих актів, розмір штрафів можуть збільшити від 400 до 600 н. м. д.г. (6800-10200 грн). Або ж застосувати арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб.

При невиконанні або несвоєчасному виконанні законних вимог посадових осіб Військовій поліції щодо усунення порушення, розмір штрафів пропонується збільшити від 600 до 1000 н. м. д.г. (10200 — 17000 грн), або ж застосувати арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 10 до 15 діб.

Аж до затримання та позбавлення водійських прав

В КУпАП пропонується змінити норми статті 235-1. Згідно з новою редакцією цієї статті органи Військової поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені водіями військових транспортних засобів — військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також держслужбовцями, працівниками Міноборони, ЗСУ та ДССТ під час виконання ними службових обов’язків. Серед адміністративних стягнень за правопорушення — від попередження чи передачі матеріалів відповідним командирам для притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності до позбавлення права керування транспортним засобом через подання до суду.

З метою складення протоколу про адмінправопорушення у разі неможливості скласти його на місці вчинення, порушника може бути доставлено в орган Військової поліції (зміни до статті 259).

А статтю 262 КУпАП, яка визначає органи, правомочні здійснювати адміністративне затримання, пропонується доповнити посадовими особами органів Військової поліції — у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також держслужбовцями, працівниками Міноборони, ЗСУ, ДССТ під час виконання ними службових обов’язків

• військових адміністративних правопорушень,
• дрібного хуліганства,
• злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі Військової поліції,
• публічних закликів до невиконання вимог цієї особи,
• порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів,
• дрібного викрадення чужого майна,
• у разі розпивання алкогольних напоїв у заборонених законом місцях, появи у громадських місцях у п’яному вигляді,
• порушення правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин,
• а також у разі порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами.

Право на проведення розшукових та слідчих дій

Статтю 41 Кримінального процесуального кодексу України пропонується доповнити пунктом, який надає право оперативним підрозділам органів Військової поліції здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії за письмовим дорученням слідчого, детектива, дізнавача, прокурора у кримінальному провадженні, в якому підлягають доказуванню обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення особовим складом Міноборони, ЗСУ та ДССТ.

А виконання ухвали про здійснення приводу серед інших правоохоронних органів пропонується доручити й органам Військової поліції.

Зміни вносяться також до розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України. Зокрема, тимчасово під час дії воєнного стану до дня початку діяльності Військової поліції, уповноважені службові особи Військової служби правопорядку у ЗСУ (ВСП) за дорученням слідчого, прокурора здійснюють повноваження щодо:

• проведення слідчих (розшукових) дій, крім негласних, у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 402 (непокора), 403 (невиконання наказу), 407 (самовільне залишення військової частини), 408 (дезертирство), 409)ухилення від військової служби шляхом самокалічення), 429 (самовільне залишення поля бою, або відмова діяти зброєю) Кримінального кодексу України;
• затримання військовослужбовця ЗСУ, ДССТ на підставі ухвали слідчого судді, суду, про дозвіл на затримання з метою приводу особи, підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 402, 403, 407, 408, 409, 429 ККУ;
• затримання, за наявності випадків, передбачених п. 1, 2 частини першої ст. 208 ККУ, без ухвали слідчого судді, суду військовослужбовця ЗСУ, ДССТ, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402, 403, 407, 408, 409, 429 Кримінального кодексу України.

Передбачається, що під час виконання таких доручень уповноважені особи ВСП користуються повноваженнями слідчого. Проте, вони не матимуть права здійснювати слідчі (розшукові) дій у кримінальних провадженнях за власною ініціативою.

Відродження військових судів в Україні — потреба часу, обумовлена війною, чи крок до минулого

Нагадаємо, що наразі розслідуванням військових злочинів, скоєних військовослужбовцями, займається Державне бюро розслідувань або органи Національної поліції, залежно від виду злочину. Військова служба правопорядку у ЗСУ, створена у 2002 році, не є повноцінним правоохоронним органом, бо не має повноважень на проведення оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування військових злочинів. Водночас у більшості армій країн НАТО є воєнна поліція, яка має широкі повноваження.

У тогорічному повідомленні пресслужби Міноборони говорилося про «створення оптимальної моделі майбутньої військової юстиції». Тобто окрім Військової поліції пропонувалося розглянути питання реформування системи військових прокуратур та відродження інституту військових судів, які були ліквідовані за часів Януковича у 2012 році. З того часу усі справи, пов’язані з військовими злочинами, розглядають цивільні судді у районних судах загальної юрисдикції.

«Кременчуцький Телеграф» у травні 2023 року аналізував питання потреби у відродженні військових судів в Україні.

У Верховній Раді 29 травня зареєстрували два законопроєкти, присвячені створенню повноцінних органів військової юстиції. У законопроєкті № 11306 пропонується внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення та посилення самостійності Воєнної поліції України та Спеціалізованої воєнної прокуратури. А в законопроєкті № 11307 йдеться про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку зі створення та посилення самостійності Воєнної поліції України та Спеціалізованої воєнної прокуратури.

Проте, парламентарі підтримали законопроєкт № 6569-д «Про Військову поліцію», внесений групою депутатів 31 травня.