«Вони не могли не воювати»: рідним чотирьох військових передали посмертні нагороди загиблих

23.07.2024, 10:47 Переглядів: 2 114

 

Сергія Бутягу, Олега Погарського та Володимира Семенова відзначили орденами «За мужність» III ступеня. Рідним Сергія Гавури передали відзнаку президента «За оборону України»

Сьогодні, 23 липня, у стінах Кременчуцької райвійськадміністрації рідним чотирьох загиблих військовослужбовців із Кременчука та Кременчуцького району передали державні нагороди.

Ордени «За мужність» III ступеня (посмертно) присвоїли полеглим воїнам Сергію Бутязі, Олегу Погарському та Володимиру Семенову. Військового Сергія Гавуру удостоїли відзнакою президента «За оборону України». Ці військовослужбовці віддали свої життя під час виконання бойових завдань по захисту територіальної цілісності України.

 

Нагороди вручили заступник голови Кременчуцької РВА Віктор Самойленко та заступник начальника Кременчуцького Районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковник Руслан Близнюк.

Під час нагородження Віктор Самойденко згадав кожного загиблого військового та розповів про їхню службу.

Матрос Сергій Гавура обороняв Маріуполь. Тримав контакт із рідними до квітня 2022 року, але потім зв’язок обірвався. Близько 8 місяців військового вважали зниклим безвісти. Попрощалися із полеглим бійцем 3 січня 2023 року у рідному Омельнику.

Службу у лавах Збройних сил України Володимир Семенов розпочав у 2021 році на строковій службі. А далі підписав контракт і брав участь у бойових діях. Спочатку обороняв Київ, потім була Донеччина. Загинув військовий 13 листопада під час артилерійського обстрілу поблизу селища Північне Донецької області.

 

Сержант Олег Погарський мріяв побачити онуку, проте так і не дочекався її. До лав Збройних сил приєднався у травні 2023 року. Загинув на початку липня у Серебрянський лісах на Донеччині внаслідок артилерійського обстрілу.

 

Молодший сержант Сергій Бутяга служив стрільцем, помічником гранатометника. Загинув військовий на початку березня 2023 року поблизу села Васюківка на Донеччині, виявивши стійкість і мужність під час виконання бойового завдання.

 

І Віктор Самойленко, і Руслан Близнюк висловили щирі співчуття рідним загиблих військових та нагадали, що із будь-якими питаннями чи проблемами вони завжди можуть звернутися до Кременчуцької РВА та Кременчуцького РТЦК та СП, де їм завжди допоможуть.

Після нагородження рідні поділилися спогадами про своїх загиблих захисників.

Син Сергія Гавури, Іван, теж військовий. Говорить, завжди брав приклад із батька, тому вирішив його наслідувати й тут.

 

— Мій батько був працьовитим, сміливим, мужнім. Він надихав мене на вірний шлях, за яким я зараз і слідую. 

Дружина Сергія Бутяги, Лариса, говрить: так і не побачила чоловіка у військовій формі.

— Він по-іншому вчинити не міг. З перших днів хотів піти. Його записали в резерв і як тільки покликали — зразу пішов. Це дуже гідний, чоловічий вчинок. Це була його мрія — бути військовим. Завжди був із посмішкою, завжди щирий, відданий друзям. Робив усе обдумано, виважено, завжди усе встигав. А дожити не встиг… — ділиться Лариса.

 

Олег Погарський не дочекався свою онуку тиждень, розповідає його донька Анна.

— Ми його теж не бачили у військовій формі. Він був відданим захисником України, який до останніх днів вірно служив нашій державі й захищав нас. Але усі загиблі — наші герої, і ми будемо вічно їх пам’ятати, — розповідає ще одна донька полеглого, Марія.

 

Він, ніби сонечко, притягував до себе, пригадує батько Володимира Семенова, Віталій.

— Ми у нього з матір’ю запитували, нащо він той контракт підписав. А він каже «а хто ще піде, як не я, вас захищати?». Він у 19 років встиг побувати в пеклі. Він наймолодший був, 20 років. Йому пропонували у штабі лишитися служити. А він каже «Я не можу, як щур, в тилу сидіти. Там хлопці по кілька дітей мають, а я тут відсиджуватимусь?». Талановитий був: на гітарі грав, танцював, мав багато нагород з різних конкурсів.

Віталій також додає, що згодом загинули й побратими його сина, які намагалися врятувати хлопця та витягували його з поля бою.

 

Нагадаємо, у п'ятницю, 19 липня, ордени «За мужність» III ступеня (посмертно) передали рідним ще чотирьох полеглих захисників.

Фото: Яна Гудзь
Автор: Яна Гудзь Фото: Яна Гудзь
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 45 від 7 листопада 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх