Сьогодні, 8 серпня, у Кременчуцькому міському палаці культури в останню путь провели загиблого військовослужбовця, солдата Михайла Пушкарьова. Народився чоловік 28 липня 1970 року у Кременчуці, освіту здобув у професійно-технічному училищі № 11, потім працював у товаристві «Кредо».
Попрощатися з Михайлом прийшли небагато людей — рідні, колишні колеги, сусіди.
Олег з позивним «Асгард» теж військовий, ветеран. Із Михайлом вони жили в одному будинку, але спілкувалися не дуже часто.
— Ми з Михайлом жили в одному під'їзді. Це вже другий наш сусід, якого ховаємо з початку 2022 року. Хороший був чоловік, працював… Ми з ним переважно зустрічалися на вулиці, віталися, питали як справи та й усе… Вік у нас трохи різний, тому й не спілкувалися дуже. Він як людина спокійний дуже був, можливо, через це теж ми мало спілкувалися. У нього переважно дім, робота, сім’я.
Олег розповідає, спочатку навіть не знав, що Милайло пішов воювати. Проте пізніше дізнався, що сусід не намагався знайти ніяких спроб відхилитися від служби — пішов, коли покликали.
Провести в останню путь Михайла прийшов і його сусід Володимир. Каже загиблий товаришував із його сином, Артемом. Проте хлопець у березні минулого року теж віддав життя під час оборони Бахмута.
На захист українських земель став у квітні 2024 року. Служив гранатометником стрілецького відділення 114-ї окремої бригади територіальної оборони. Із побратимів попрощатися з Михайлом не приїхав ніхто, та й до складу бригади чоловік перевівся зовсім нещодавно, розповідає військовослужбовиця Любов Телятник.
У полеглого воїни лишилися син, мати та сестра.
Панахиду за загиблим бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Михайла на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші українські воїни.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.