На захист України Олександр став у перші дні повномасштабної війни. Ніколи нічого не боявся і завжди виходив із будь-яких ситуацій, розповідають побратими
Сьогодні, 12 вересня, у Кременчуцькому міському палаці культури в останню путь провели полеглого у бою за Україну молодшого сержанта Олександра «Боцмана» Коваля. Народився та жив військовий у Кременчуці, навчався у загальноосвітній школі № 2, здобув освіту в одному з училищ міста, а потім працював на ПАТ «Укртатнафта».
Попрощатися з Олександром прийшли багато людей — рідні, колишні колеги, друзі та знайомі, побратими зі служби.
Військовослужбовець з позивним «Бучар» говорить, пройшли з Олександром ледь не увесь Донбас.
«Бучар» говорить, Олександр був справжнім другом, побратимом.
Про службу із «Боцманом» у перші дні повномасштабного вторгнення розповідає ще один його побратим, Віталій.
— Ми тоді спали по 2-3 години на добу — починали із блокпостів у нашому місті. І Сашко завжди усім допомагав — десь поїхати, щось привезти. Напоготові був завжди. Був постійно в русі, не міг стояти осторонь того, що відбувається навколо.
Питаємо у Віталія, чи знає він історію позивного Олександра.
Трохи про Олександра у цивільному житті розповідає його колега Віктор.
До лав Збройних Сил України Олександр «Боцман» приєднався у перші дні повномасштабного вторгнення — 1 березня 2022 року, розповідає нам військовослужбовець «Лиман».
У полеглого військового лишилися дружина та донька.
Панахиду за бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Олександра Коваля на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші українські воїни.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого захисника.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.