Кременчук, Воїни світла, Війна, Відео, Сюжети

«Він завжди першим йшов у найгарячіші точки»: у Кременчуці попрощалися із молодшим сержантом Олександром «Боцманом» Ковалем

Сьогодні, 14:02 Переглядів: 513

На захист України Олександр став у перші дні повномасштабної війни. Ніколи нічого не боявся і завжди виходив із будь-яких ситуацій, розповідають побратими

Сьогодні, 12 вересня, у Кременчуцькому міському палаці культури в останню путь провели полеглого у бою за Україну молодшого сержанта Олександра «Боцмана» Коваля. Народився та жив військовий у Кременчуці, навчався у загальноосвітній школі № 2, здобув освіту в одному з училищ міста, а потім працював на ПАТ «Укртатнафта».

Попрощатися з Олександром прийшли багато людей — рідні, колишні колеги, друзі та знайомі, побратими зі служби.

Військовослужбовець з позивним «Бучар» говорить, пройшли з Олександром ледь не увесь Донбас.

— Авдіївка, Новомихайлівка… Ми багато де з ним разом були… Він із таких ситуацій виходив — здавалося, з ним ніколи нічого не станеться. Він завжди горою був за хлопців, за побратимів. Він завжди першим ішов у найгарячіші точки. В останній бій ішов разом зі своїм командиром. Були з ними й молоді хлопці, але вони завжди йшли перші.

«Бучар» говорить, Олександр був справжнім другом, побратимом.

— На нього завжди можна було покластися у будь-якій ситуації. Це навіть не брат — це більше, ніж брат. І так усі про нього кажуть. Він був просто найкращим. А війна таких завжди забирає… — додає військовий.

Про службу із «Боцманом» у перші дні повномасштабного вторгнення розповідає ще один його побратим, Віталій.

— Ми тоді спали по 2-3 години на добу — починали із блокпостів у нашому місті. І Сашко завжди усім допомагав — десь поїхати, щось привезти. Напоготові був завжди. Був постійно в русі, не міг стояти осторонь того, що відбувається навколо.

Питаємо у Віталія, чи знає він історію позивного Олександра.

— Він завжди носів «тільняшку». Усі хлопці у зелених футболках ходять, а у Сашка незмінна «тільняшка» була. Якось і не розпитував, де він строкову службу проходив. Але маю припущення, що служив у морфлоті — звідти й позивний.

Трохи про Олександра у цивільному житті розповідає його колега Віктор.

— Навіть слова важко підібрати, щоб передати відчуття втрати. Він був дуже добрий, дуже товариський. Пішов воювати добровольцем — і от так сталося. Це велике горе для всіх, — додає Віктор.

До лав Збройних Сил України Олександр «Боцман» приєднався у перші дні повномасштабного вторгнення — 1 березня 2022 року, розповідає нам військовослужбовець «Лиман».

— Служив на посаді головного сержанта, командира стрілецького відділення стрілецького взводу. На жаль, загинув Олександр 7 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання по захисту України, її свободи та незалежності поблизу села Ольгівка Курської області. Світла пам’ять воїну-захиснику, який до останнього дня боронив нашу Батьківщину і нас з вами.

У полеглого військового лишилися дружина та донька.

Панахиду за бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Олександра Коваля на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші українські воїни.

Фото: Артем Коваленко

Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого захисника.

Автор: Яна Гудзь Фото: Артем Коваленко Відео: Артем Коваленко

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.