Мав пенсійний стаж у Польщі, але пішов обороняти Україну: у Кременчуці попрощались з військовим Віталієм Подлєгаєвим

Сьогодні, 13:20 Переглядів: 1 160

У Віталія залишились мати та діти

21 жовтня у Кременчуці попрощались з 48-річним військовослужбовцем Віталієм Подлєгаєвим. Воїн керував радіостанцією радіозводу роти зв’язку тилового командного пункту польового вузла зв’язку.

За словами військовослужбовиці Любов Телятник, Віталій вступив у лави Збройних сил у березні 2022 року. Загинув боєць під час оборони України біля села Торське Донецької області 4 жовтня 2024 року.

Свого часу Віталій працював у локомотивному депо Кременчука.

— Хороший, совісний, добросовісний. Виконував свою роботу, яку від нас вимагали. Хай буде йому земля пухом. І дякую за те, що ми ще бачимо наше небо чисте, — розповідає його колега Валерій.

Чоловік додає, що з локомотивного депо є ще військовий, який загинув на війні. Нині його тіло знаходиться у «сірій зоні».

Військовий з позивним «Вуду» разом воював із Віталієм.

— Ми разом під обстрілами переховувались в погребах, були у дружніх стосунках. Весь час жартував, ніколи не відмовлявся від якоїсь роботи. І згадую, у нього була здатність спати, навіть коли багато людей, шумно, і ніхто не може заснути. Він весь час швидко засинав, ми кепкували: «Як ти таке можеш». А він казав, що це тому, що має чисту совість, — розповідає «Вуду».

Військовий додає, що рішення піти в армію на початку повномасштабного вторгнення у Віталія було «свідомим».

— Знаєте, в армії є різні люди. Є одна категорія людей, яких ТЦК ловить. А Віталій, він свідомо пішов в армію, він міг залишитися в Польщі працювати. У нього там навіть був свій пенсійний стаж польський. Свідомо переїхав, вступив в армію, — говорить «Вуду».

Світлана знала Віталія дуже давно. Жінка пам’ятатиме його «чудовою людиною, абсолютно безвідмовною людиною».

— Віталій був нам дуже близькою людиною. Правду кажуть, що війна забирає найкраще. Нам буде його дуже-дуже не вистачати. Дуже-дуже шкода, що ми платимо таку високу ціну за наш дуже-дуже такий примітивний тут спокій, — розповідає Світлана.

Колишній колега військового Сергій говорить, що після роботи у локомотивному депо Віталій працював закордоном. Колектив поважав чоловіка, додає Сергій.

У Віталія залишились мати та діти.

Панахиду за бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали військового на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші українські воїни.

Автор: Телеграф

Теги: поховання

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.