«Просто він був прикладом». У Кременчуці попрощались із військовим Вадимом Папіровичем

25.10.2024, 13:32 Переглядів: 1 497

Поховали військового на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші українські воїни

25 жовтня у Кременчуці попрощались з 32-річним військовослужбовцем Вадимом Папіровичем. Воїн був солдатом, гранатометником піхотного відділення.

За словами військовослужбовиці Любов Телятник, чоловіка мобілізували у серпні 2023 року. Вадим Папірович загинув 11 жовтня 2024 року під час оборони України біля селища Нью-Йорк Донецької області.

Раніше чоловік грав за футбольні команди БРВ-ВІК (Володимир), «Кремінь» (Кременчук) та «Металург» (Запоріжжя). У 2009 році він зіграв три матчі за національну команду U-17 у відбірковому турнірі чемпіонату Європи, представляючи Україну на міжнародній арені.

На російсько-українській війні загинув випускник «Кременя» Вадим Папірович

У 2010 році Папірович дебютував на професійному рівні за команду Хмельницького, де проживав тривалий час. На професійному рівні грав за «Гірник» (Горішні Плавні), МФК «Миколаїв», «Говерлу» (Ужгород).

Однокласник солдата Богдан пам’ятає шкільні роки життя, як разом із ним сидів за партою. Вадим був капітаном команди «Кремінь» 1992 року випуску.

— Знаєте, він завжди був доросліший за нас. Коли команда робила якусь шкоду в школі, він завжди показував, як треба було вчинити правильно. Була історія, коли ми вирішили вісім класом не піти на уроки. І якщо прогулювати, то всім. Він сказав, що це неправильно, що так ми підставляємо тренера, втрачаємо повагу. І відмовився. Просто він був прикладом. І правильні вчинки завжди робив, — каже Богдан.

Валентина Володимирівна була першою вчителькою Богдана у гімназії № 1.

— Він до мене прийшов маленьким хлопчиком: футболіст, світла добра, товариська дитина. Дуже гарно вчився, він так красиво писав, так виразно читав. Зовсім не було в нього боязні до уроків, до школи. Він приходив щодня як на свято, з посмішкою. І мені зараз дуже боляче говорити ці слова, тому що в моїй пам’яті — це сонечко, наше майбутнє. Світла пам’ять дитині, світла пам’ять воїну-захисникові. Він для мене — герой, — розповідає жінка.

Вчителька фізкультури у гімназії № 1 каже, що «пишається випускниками».

— Вадим — надійний друг, Вадим — світлий, товариський. Ви знаєте, як найкраща людина у світі. Він — наш герой, а герої не вмирають, — каже жінка.

На війні Вадим отримав поранення, лежав у лікарні, розповідає футбольний тренер Олександр Зозуля.

— У нашій команді він був капітаном і звання це носив по праву. Був розумним хлопцем, працьовитим. Коли на полі був, команда і почувалася впевненіше. Я давно знав, що він спочатку вивчався, проходив у Німеччині курси, воєнні підготовки, а потім забрали, — каже Зозуля.

Панахиду за бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали військового на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші українські воїни.

Автор: Телеграф

Теги: поховання

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.