Горішні Плавні підписали Декларацію про солідарне партнерство з громадою німецького Фрідріхсгафена

Укладанню такої угоди передувала активна комунікація. Зокрема, у квітні відбулася зустріч в онлайн-форматі між очільниками міст та представниками структур місцевого самоврядування. Сторони розглянули можливості співпраці у сфері промисловості, підтримки місцевої інфраструктури, а також — у культурно-освітній галузі.

Як розповів Дмитро Биков під час брифінгу для ЗМІ, під час попередніх переговорів сторони акцентували на спільних рисах обох міст. Основна з них полягає у їхньому промисловому значенні. Також обидва міста розташовані на берегах великих водойм. У світі Фрідріхсгафен відомий насамперед тим, що саме тут інженер та промисловець граф Фердинанд фон Цепелін заснував фірму з виробництва дирижаблів, яка отримала його ім’я.

Концерн, нині представлений по всьому світу, понад 20 років працює і в Горішніх Плавнях. Фахівці Zeppelin здійснюють технічне обслуговування кар’єрних самоскидів Caterpillar, іншого високотехнологічного обладнання підприємств Ferrexpo. У сервісному центрі Zeppelin у Горішніх Плавнях працюють понад 100 співробітників. Топменеджери концерну неодноразово відвідували наше місто у справах компанії, налагоджена продуктивна взаємодія з керівництвом гірничо-збагачувальних комбінатів. Горішні Плавні мають давні партнерські стосунки з громадою міста Штоках, яке розташовано за 100 км від Фрідріхсгафена. За сприяння колишнього очільника міста Райнера Штольца діяла програма, у рамках якої діти з інвалідністю з Горішніх Плавнів відвідували німецьке місто для відпочинку та оздоровлення. Після початку повномасштабної війни у 2022 році громада Штокаха прийняла групу учасників програми із супроводжуючими особами на постійній основі. Після налагодження первинної комунікації муніципалітетом Фрідріхсгафена була створена громадська організація (ГО) «Міст у Горішні Плавні».

Через неї здійснюватиметься партнерська співпраця. До складу ГО увійшли близько 25 ініціативних діячів, впливових керівників громади. З боку Горішньоплавнівської громади, повідомив мер, безпосередня взаємодія буде здійснюватися через ГО «Центр муніципального розвитку».

Українська й німецька сторони обговорили основні можливості двосторонньої співпраці, зокрема, надання гуманітарної допомоги. Йшлося також про потребу в медичних виробах на випадок надзвичайної ситуації, у засобах реабілітації для демобілізованих військовослужбовців, необхідність організації психологічної реабілітації колишніх бійців, реадаптації їх до цивільного життя та ряд інших питань.

Як розповів Дмитро Биков, Фрідріхсгафен має непересічне минуле. Місто було створене шляхом об’єднання двох старовинних осередків. Одним із них було місто Бухгорн — з німецької «Буковий ріг» (Buchhorn), що відоме з VIII сторіччя. Місто оточували розлогі букові ліси. Поряд знаходився порт (нім. hafen) при монастирі. Перший король Королівства Вюртембергу Фрідріх, який спершу правив як герцог, а королівський титул здобув у результаті політичного маневрування між ворогуючими силами під час Наполеонівських війн, побудував собі в Бухгорні резиденцію. Монарх вирішив об’єднати існуюче місто з портом: так з’явилася нова адміністративна одиниця — Фрідріхсгафен, названа на честь засновника (буквально «порт Фрідріха»). Ключовим фактором розвитку міста було вигідне розташування поряд із одним із найбільших у Європі Боденським озером площею майже 540 км².

Організація водного транспорту привернула увагу гостей. Як зазначив мер, пересування озером економить час та гроші. Щоб дістатися суходолом деяких міст Швейцарії на іншому боці Бодензее, треба подолати 100-150 км в об’їзд. А через озеро відстань — 15-20 км, які пором долає за пів години. До міста Констанца з Фрідріхсгафена відстань автодорогою становить близько 60 км, а поромом — 5 км.

Попри довгу історію Фрідріхсгафена, зауважив Дмитро Биков, його сучасна житлова та промислова забудова «практично з нуля» створена після 1945 року. Під час Другої світової війни Фрідріхсгафен, де було розгорнуте велике військове виробництво, зазнав бомбардувань авіацією союзників по Антигітлерівській коаліції, внаслідок чого міська забудова була вщент зруйнована. Відновлене після війни місто завдяки потужному інтелектуальному потенціалу мешканців не тільки зберегло, а й посилило свій статус одного з провідних науково-технічних та промислових центрів. Чисельність населення сучасного Фрідріхсгафена становить близько 63 тис., причому 20% — іноземці. Серед них переважають експати — залучені з-за кордону фахівці, які працюють на підприємствах міста. У Німеччині досить гострою є нестача робочої сили: як представників робітничих спеціальностей, так і медперсоналу, інженерів, учителів. Цю проблему вирішують залученням працівників з інших країн.

Через повномасштабну війну українські біженці є другою за чисельністю діаспорою у Фрідріхсгафені. Наразі в місті офіційно проживають близько 1350 громадян України. Серед них 400 неповнолітніх. На першому місці — турецька діаспора. Також проживають чимало сирійських біженців. У різних галузях місцевої економіки працює значна кількість вихідців з Індії та інших країн. У мерії Фрідріхсгафена відкрито профільний відділ із питань інтеграції українських біженців. Також функціонує Український культурний центр. Його створено силами спільноти наших співгромадян за сприяння муніципальної влади.

У Фрідріхсгафені, за словами мера, напрацьовано «солідний досвід інтеграції носіїв різних культур та цінностей, який потребує докладного вивчення».

Дмитро Биков поспілкувався з представниками української спільноти у Фрідріхсгафені. Значна кількість наших співгромадян мріють після завершення війни повернутися до України. Далеко не всі виявляють бажання інтегруватися до місцевого соціуму. Серед причин — культурні відмінності, проблеми з опануванням мови, складність легалізації документів про вищу освіту. Утім, чимало українців — насамперед робітничих професій — успішно адаптуються.

Представники Українського культурного центру звернулися до міського голови Дмитра Бикова з проханням про надання літератури для читання. Очільник Горішньоплавнівської громади відвідав нову бібліотеку, розташовану на берегах Боденського озера, після чого було прийнято рішення підготувати подарунок для української спільноти Фрідріхсгафена — поповнення бібліотеки актуальною літературою.

Обговорювалося питання представленості в ній української літератури.

Значну увагу учасники делегації приділили ознайомленню із системою шкільної освіти. Порівняно з українською, вказав мер, вона характеризується широким впровадженням розподілу учнів залежно від рівня здібностей та досягнень у навчанні. Повна середня освіта передбачає 12-річне навчання. Водночас уже після очаткової школи визначаються окремі освітні траєкторії.

Значна кількість дітей після здобуття базової освіти прямує до закладів профтехосвіти, де отримує робітничу спеціальність.

Німецька шкільна система, за враженнями очільника громади, не передбачає підштовхування немотивованих учнів до здобуття повної середньої освіти.

Щодо дошкільної й позашкільної освіти, то в Горішніх Плавнях, на думку мера, вона є доступнішою: у дитячих садках немає черг, а відвідування безкоштовне. Розмір батьківських внесків у позашкільних закладах й розгалужена система пільг теж дозволяють долучатися до них усім охочим. Тим часом у Німеччині відвідування дошкільних та позашкільних закладів платне. До дитячих садків зазвичай є черги, а щомісячна плата може становити значну частину заробітку батьків. Освітяни Фрідріхсгафена, розповів мер, зі свого боку виявляють інтерес до нашої шкільної системи.

В установі, яка є аналогом Центру дитячої та юнацької творчості, гості високо оцінили організацію гуртків технічного спрямування.

До початку повномасштабної війни наше місто приймало гостей у рамках програм культурного обміну.

Учасники делегації ознайомилися й із розвитком спортивної галузі. У прибережному Фрідріхсгафені широко представлені водні види спорту.

Примітною в Німеччині є практика надання адміністративних послуг. Зокрема, одна з послуг — оформлення персонального дозволу на здійснення рибної ловлі для рибалок-любителів. Претендент на його отримання повинен витримати іспит на знання основ та правил поводження на риболовлі. Оформлення дозволу вартує приблизно 600 євро. Кількість здобичі, яку дозволяється виловити за один раз, суворо обмежена. А порушникам загрожують значні штрафи.

Також передбачено оформлення дозволу на право паркування автомобіля біля дому. Щобільше, якщо в бажаючого купити нове авто немає документа про наявність визначеного паркувального місця, йому не нададуть дозвіл на придбання машини. Штрафи за паркування в непризначеному місці — великі навіть за німецькими мірками. Вартість послуг платних паркінгів також набагато вища за розцінки в Україні, але це стимулює власників вкладати гроші в розвиток паркінгів. Зокрема, будувати багаторівневі підземні комплекси, де використовують пристрої для переміщення автомобілів.

За допомогою муніципальної мережі паркоматів (пристроїв для оплати) регулюється проблема паркування машин на вулиці. Перші 30 хвилин не оплачуються взагалі, далі вартість нараховується залежно від використаного часу. За дотриманням правил слідкує служба правопорядку. У випадку виявлення порушника, який не оплатив паркування належним чином, йому загрожує штраф.