«Вони назавжди залишаться в наших серцях»: родинам трьох загиблих Героїв вручили їх посмертні нагороди

Сьогодні, 6 грудня, в Кременчуцькій районній військовій адміністрації вручили державні нагороди родинам трьох загиблих воїнів з Кременчука.

Ордени «За мужність» III ступеню від імені Президента України рідним полеглих Героїв передали начальник Кременчуцької районної військової адміністрації Олександр Аленін та начальник Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковник Олександр Мазніцький.

Процедуру вручення нагород розпочали з Хвилини мовчання по загиблим воїнам.

Під час вручення нагород згадали про подвиг кожного полеглого Героя, які віддали свої життя, захищаючи Україну.

Першим державну нагороду — орден «За мужність» III ступеню, вручили матері солдата Владислава Козаревського — пані Надії.

Він народився 14 жовтня 1994 року у Кременчуці. Навчався у Кременчуцькій гімназії № 8, згодом у професійно-технічному училищі № 1. Добровільно пішов захищати Україну 17 вересня 2022 року. Воював в артилерійському взводі артбатареї 77-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ.

Солдат Владислав Сергійович Козаревський загинув 25 лютого 2024 року, виконуючи бойове завдання в районі міста Часів Яр Бахмутського району Донецької області.

У 29-річного полеглого воїна залишилися мати, брат і син.

»Він дуже змінився на війні, але все одно посміхався»: Кременчук попрощався з Владиславом Козаревським

Орден «За мужність» III ступеню вручили дружині старшого солдата Дмитра Кобеляцького — пані Марині.

Він народився у Кременчуці 28 травня 1974 року. Працював на Кременчуцькій ТЕЦ.

Дмитро Кобеляцький був досвідченим воїном — боронив незалежність України ще у 2015 році. А з початком повномасштабного наступу російських військ добровільно повернувся на військову службу та став до лав ЗСУ на другий день війни — 25 лютого 2022 року. Воював гранатометником в одній із військових частин ДШВ.

Старший солдат Дмитро Петрович Кобеляцький загинув 13 липня 2022 року під час бойового зіткнення з російськими загарбниками поблизу міста Сіверськ Бахмутського району Донецької області.

У 48-річного десантника залишилося два сини, один з яких також боронив Україну. Щоб попрощатися з батьком він приїхав на його похорон із зони бойових дій.

»Ау» зникав та з’являвся несподівано»: Кременчук попрощався з десантником Дмитром Кобеляцьким 

Державну нагороду — орден «За мужність» III ступеню вручили матері сержанта Олександра Пойду.

Він народився у Кременчуці 23 травня 1971 року. Навчався у ВПУ № 7.

Олександр Пойду теж був досвідченим воїном — боронив незалежність України ще у 2014 році. З початком повномасштабної російсько-української війни добровільно повернувся на військову службу в вже на другий день війни — 25 лютого 2022 року став до лав ЗСУ. Воював у складі 81-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ.

Сержант Олександр Володимирович Пойду загинув від артилерійського обстрілу 13 липня  2022 року виконуючи бойове завдання поблизу міста Сіверськ Бахмутського району Донецької області.

У 51-річного десантника залишилися дружина, син та матір.

Під гул сирен Кременчук попрощався з двома десантниками Олександром Пойдою та Дмитром Покутним 

Олександр Аленін та Олександр Мазніцький висловили щирі співчуття рідним загиблих військових та нагадали, що із будь-якими питаннями чи проблемами вони завжди можуть звернутися до Кременчуцької РВА та Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де їм завжди допоможуть.

Після нагородження рідні загиблих Героїв розповіли журналістам про синів, чоловіків та батьків, які загинули, захищаючи Україну.

Про сина Владислава Козаревського розповіла його мати пані Надія.

Про чоловіка Дмитра Кобеляцького розповіла його дружина пані Марина.

Про батька Олександра Пойду розповів його син Максим.