З минулого року ПЦУ перейшло на новоюліанський календар і святкує Різдво Христове в один день з більшістю країн світу
Сьогодні, 25 грудня, за новоюліанським церковним календарем православні віряни відзначають Різдво Христове — одне з найважливіших християнських свят. Це велике свято належить до дванадесятих й встановлене у пам’ять про Народження Ісуса Христа від Пресвятої Діви Марії.
З минулого року після переходу Православної церкви України на новоюліанський церковний календар дата Різдва Христова в Україні збігається з більшістю країн світу.
Велике свято присвячене появі на світ Ісуса Христа, якого народила Пресвята Діва Марія. Згідно з церковними переказами римський імператор Август повелів зробити перепис населення. Він наказав, щоб кожен іудей записався там, де жили його пращури. Діва Марія та її чоловік Йосип походили від роду царя Давида, а тому відправилися з Назарета до Вифлеєма.
Коли вони дійшли туди, то виявилося, що людей прибуло дуже багато, вільних місць у місті для ночівлі вони не знайшли, а тому зупинилися у печері, де зазвичай ночували пастухи з домашніми тваринами. Саме там і народився Спаситель. Про це диво повідомив янгол Господній, який спустився до пастухів із небес.
Пастухи пішли до печери та розповіли про все Марії з Йосипом, а потім вклонилися маленькому Христу. Незабаром до сімейства завітали волхви з подарунками. У стародавні часи це були мудрі люди, які займалися вивченням зірок. Волхви, коли побачили появу нової зірки, пішли до царя Ірода, але там не знайшли немовляти. Ірод дуже збентежився і наказав знайти новонародженого царя. Вже тоді він замислив позбавитися від Спасителя та вбити дитину.
Волхви повернулися до пустелі й за допомогою світла зірки знайшли печеру з немовлям. Вони вклонилися Марії і Ісусу, а потім подарували йому золото, ладан і смирну. Волхви залишилися ночувати у печері й тієї ж ночі їм наснився сон-попередження, щоб вони не поверталися до Єрусалиму і нічого не розповідали Іроду. Наступного ранку волхви, пам’ятаючи свій сон, відразу пішли додому.
Особливою традицією українського Різдва є колядки — веселі пісні на релігійну тематику. Колядники обходять будинки, тримаючи в руках велику зірку, та розважають своїх сусідів і членів родини. За це їм дарують гроші та пригощають солодощами. Здавна наші предки вірили, чим більше колядників прийде до хати, тим більше багатства і щастя буде наступного року.
Святкування самого Різдва починається від самого ранку. Українці зустрічають це велике свято словами «Христос народився!» і чують у відповідь «Славімо Його!». Святкування проходить переважно у родинному колі. Святковий стіл завжди щедрий і вже не пісний, як на Святвечір. Цього дня заведено згадувати покійників, родичів та друзів.
Святвечір на порозі: як відзначали наші предки, що має бути на столі та які традиції шануємо дотепер
Ще один важливий символ Різдва — вертеп. Історики вважають, що українці вже у XVII столітті виставляли на Різдво вертепну драму. Цей звичай був загальнопоширеним по всій Україні.
Особливе місце в українській оселі в різдвяний період займає дідух. Його заведено ставити на кут стола або будинку. Створюють його зі снопа, якого збирали ще під час закінчення жнив. Сніп зберігали впродовж всієї зими як символ родючості, життя та нескінченності.
Чому Різдво святкують три дні? Традиційно Різдвяний період починається від Святого вечора (24 грудня) та закінчується другим днем Різдва (26 грудня). Однак Святки все ще тривають і завершуються Водохрещем (6 січня).
Погодні прикмети говорять про те, яку погоду чекати найближчим часом і влітку:
У народі вважають, що якщо пішов снігопад цього дня, то буде благополучний рік у всіх сенсах.
Різдво — особливе свято і має низку суворих заборон. Що сьогодні не можна робити:
Також за народними прикметами в цей день не варто надягати старий або брудний одяг, давати що-небудь або брати в борг.
У Різдво Христове традиційно йдуть до храму. Опівночі Різдва відбувається всеношна, а ближче до ранку — літургія.
Різдво у 2024 році: як кременчуцький собор проведе урочисті богослужіння
У свято заведено приймати гостей або ходити в гості — за спільним столом збираються родичі та близькі люди. У цей час просять прощення і прощають усі образи, миряться з кривдниками та ворогами, думають про милосердя і допомагають іншим. Також вірять, що цього дня небеса відкриті для всіх прохань і молитов — головне, щоб вони були щирими.
Про те, чому Різдво — це свято не про подарунки, про духовні цінності, та чому Новий Рік — це «маркетингове свято» «Кременчуцькому Телеграфу» розповів настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Володимир Макогон. Минулого року він розповів «Кременчуцькому Телеграфу», як Радянський союз побудував ідеологію на основі релігії та чому ялинка завжди була різдвяною.
Він також нагадав, що урочисті богослужіння з нагоди Різдва Христового у Свято-Миколаївському соборі триватимуть з 24 по 27 грудня.
Нагадаємо, раніше «Кременчуцький Телеграф» писав про зародження найбільшої події в історії християнства.
Напередодні Різдва до редакції «Кременчуцького Телеграфа» із різдвяним вертепом та колядками завітали кременчуцькі пластуни, які поділилися з журналістами Вифлеємським вогнем.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.