Добивалися його звільнення, але так і не вдалося побачитися: у Кременчуці попрощалися із загиблим у полоні військовим Євгеном Тімченком

Сьогодні, 11 лютого, у Свято-Миколаївському соборі у Кременчуці в останню путь провели солдата Євгена Тімченка, який загинув у російському полоні. Народився чоловік 31 січня 1980 року у Кременчуці, навчався у загальноосвітній школі № 18.

Військовослужбовець мав бойовий досвід, воював ще за часів АТО. Тож від початку повномасштабного вторгнення, не вагаючись, знову став на захист України.

Попрощатися із захисником прийшли його рідні, знайомі, друзі. Усі чекали Євгена із полону живого, але, на жаль, не витримало тривалого перебування у російських катівнях.

Мати захисника, Світлана Григорівна, до останнього чекала сина з полону і робила усе можливе, аби хоч якось отримувати про нього звістки й добитися його звільнення, розповідає нам її колега, Галина.

Галина ділиться: у полон Євген потрапив у березні 2022 року. Мати спочатку не знала, що трапилося, а потім почала піднімати усіх «на вуха» — так і з’явилася інформація, що її син у полоні.

Світлана Григорівна чекала сина три роки й до останнього вірила, що він таки повернеться живим. Але, на жаль, під час одного із останніх обмінів до України повернули тіло Євгена, зробили ДНК-експертизу та встановили співпадіння з рідними.

Сергій знав Євгена з дитинства. Каже, росли у сусідніх будинках, давно товаришували. Пригадує загиблого як дуже доброго та чуйного чоловіка.

За період служби Євген отримав також кілька нагород.

До лав Збройних сил України чоловік приєднався 6 березня 2022 року, розповідає військовослужбовець із позивним «Лиман».

Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали Євгена Тімченка на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.