Пішов воювати у 58 років, бо не хотів, щоб гинули молоді: рідним загиблих воїнів вручили їх нагороди

Сьогодні, 21 лютого, в Кременчуцькій районній військовій адміністрації вручили посмертні нагороди - ордени «За мужність», родинам чотирьох загиблих воїнів з Кременчука.

Нагороди від імені Президента України рідним полеглих Героїв передали начальник Кременчуцької районної військової адміністрації Олександр Аленін та тимчасово виконуючий обов’язки начальника Кременчуцького районного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковник Руслан Близнюк.

На початку заходу його учасники вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання. Під час вручення нагород вони згадали про подвиг кожного полеглого героя, які віддали свої життя, захищаючи Україну.

Першим державну нагороду — орден «За мужність» ІІІ ступеню, вручили родині загиблого старшого сержанта Гончарова Яна Юрійовича.

Він народився 6 січня 1991 року у Кременчуці. Після закінчення школи № 1, навчався у коледжу Кременчуцького університету імені Остроградського, а згодом продовжив навчання вже в університеті. Відслужив строкову службу в лавах ЗСУ. Після служби працював на різних підприємствах у Кременчуці, зокрема на АвтоКрАЗі головним енергетиком. Декілька років за запрошенням працював у Польщі, де закінчив курс Варшавського політеху за фахом програмування. Збирався повернутися до Польщі у березні 2022 року – було нове запрошення на роботу.

У перший день повномасштабного вторгнення Ян добровільно прийшов до Кременчуцького ТЦК та СП. Його призвали на військову службу, призначивши на посаду зв’язківця ТЦК. Потім він служив у відділі рекрутингу. Проте, рвався на фронт, бо хотів захищати Україну зі зброєю в руках, і добився свого. Залишаючись у штаті Кременчуцького РТЦК та СП старший сержант Ян Гончаров був відряджений до окремого розвідувально-диверсійного підрозділу Головного управління розвідки Міноборони «Кракен».

«На таких, як він, треба рівнятися»: у Кременчуці пройшов захід пам’яті полеглого військового Яна Гончарова

31 липня 2023 року у складі розвідувальної групи він виконував бойове завдання в районі селі Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Група проводила розвідку спостережних постів та бойових позицій противника, місць розгортання командно-спостережних пунктів, вогневих позицій артилерії та мінометів російської армії, для підготовки проведення штурмових дій та знищення ворога усіма засобами, у тому числі із застосуванням ударних БПЛА. Під час виконання цього завдання Ян Гончаров проявив неабияку винахідливість, мужність та сміливість. Але цього дня близько 17.30 розвідгрупа потрапила під мінометний та артилерійський обстріл і від множинних осколкових поранень він загинув.

У старшого сержанта Яна Юрійовича Гончарова залишилася дружина і син Максим, який також навчається у школі №1.

«Залишив по собі яскравий слід»: Кременчук попрощався з 32-річним військовим Яном Гончаровим

Орден «За мужність» ІІІ ступеню вручили дружині загиблого сержанта Дадакова Володимира Олександровича — пані Надії.

Він народився 24 липня 1963 року у Кременчуці. На захист України від російських загарбників він добровільно став у перші дні повномасштабної війни – 6 березня 2022 року у 58-річному віці. На той час він мав вже чотирьох доньок та шістьох онуків. Служити потрапив у 54 окрему механізовану бригаду на посаду водія механізованого взводу. Сержант Дадаков загинув 14 березня в районі населеного пункту Благодатне Волноваського району на Донеччині. Довгий час чоловік вважався зниклим безвісти, і лише минулого року його вдалося опізнати за допомогою ДНК-експертизи. Рідні загиблого 2 роки й 4 місяці шукали його та до останнього не хотіли вірити, що він загинув.

Сержанта Володимира Олександровича Дадакова поховали у Кременчуці 19 липня 2024 року.

«Ми просто хотіли повернути його додому»: у Кременчуці попрощалися із загиблим військовим Володимиром Дадаковим

Орден «За мужність» ІІІ ступеню вручили родині загиблого сержанта Будовського Сергія Сергійовича.

Він народився 23 вересня 1977 року. Був призваний на військову службу під час мобілізації 31 травня 2024 року 8-м відділом Полтавського РТЦК та СП Полтавської області. Захищав країну від російської агресії на посаді радіотелефоніста 3-го штурмового спеціалізованого взводу 2-ї штурмової спеціалізованої роти «Шквал».

Сержант Будовський загинув 11 серпня 2024 року в районі населеного пункту Журавка Сумської області. Його поховали в селі Потоки.

У полеглого воїна лишилися дружина та двоє дітей.

Завтра Кременчуцька громада проведе в останню путь загиблого бійця Сергія Будовського

Орден «За мужність» ІІІ ступеню вручили матері загиблого молодшого сержанта Мордовіна Івана Петровича – Валентині Федорівні.

Він народився 14 січня 1984 року в Кременчуці. Закінчив школу №26, навчався у залізничному технікумі, а далі тривалий час працював на «Укрзалізниці».

З перших днів війни Іван Мордвін без вагань став на захист нашої Батьківщини приєднавшись до Кременчуцького батальйону територіальної оборони. Через свою охайність отримав позивний «Естет». Іван користувався повагою та авторитетом серед побратимів, завжди їх підтримував та виявляв готовність до виконання поставлених завдань.

Загинув захисник 17 жовтня 2023 року поблизу села Новомихайлівки на Донеччині внаслідок ворожого артобстрілу.

У Івана Мордовіна залишилися мати, донька та наречена.

«Однією фразою міг розсмішити»: у Кременчуці попрощалися з військовим Іваном Мордовіним

Олександр Аленін та Руслан Близнюк висловили щирі співчуття рідним загиблих військових та нагадали, що із будь-якими питаннями чи проблемами вони завжди можуть звернутися до Кременчуцької РВА та Кременчуцького районного ТЦК та СП, де їм завжди допоможуть.

Після нагородження рідні загиблих розповіли журналістам про загиблих Героїв.

Про свого чоловіка — Додакова Володимир Олександровича розповіла його дружина пані Надія.

Про свого сина — Мордовіна Івана Петровича розповіла його мати Валентина Федорівна.

«Кременчуцький Телеграфа» раніше брав інтерв’ю у матері Яна Гончарова пані Вікторії. Вона поділилася спогадами про свого сина та розповіла, як намагається побороти цю тяжку втрату.

«Був справжнім патріотом», — мати загиблого Яна Гончарова розповіла про те, яким був син

Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює співчуття рідним та близьким загиблих захисників України.

Вічна Слава Героям!