У Горішніх Плавнях обговорили підсумки роботи щодо соціально-правового захисту, профілактики правопорушень серед неповнолітніх

Розширене засідання Координаційної ради у справах дітей провели в січні в Культурному центрі міської бібліотеки. Крім постійних членів ради учасниками засідання стали керівники структурних підрозділів суб’єктів соціальної роботи, заступники директорів шкіл із виховної роботи, представники закладів дошкільної освіти, Політехнічного фахового коледжу КрНУ, Вищого професійного гірничо-будівельного училища.

Відкриваючи засідання, заступниця міського голови Надія Угнічева зазначила, що відповідні засідання відбуваються чотири рази на рік.

Вона повідомила, що станом на 22 січня поточного року в громаді зареєстровано 8827 внутрішньо переміщених осіб (ВПО), серед них 1868 дітей.

Вона наголосила, що «ми намагаємося залучити дітей із родин вимушених переселенців до очного освітнього процесу в школі».

За її словами, «проблема високого рівня правопорушень і злочинності на теренах України є дуже серйозною».

Начальниця служби у справах дітей, сім’ї та молодіжної політики Марина Горбенко поінформувала про результати роботи щодо соціально-правового захисту дітей та профілактики правопорушень і бездоглядності у 2024 році. Вона зазначила, що станом на 1 січня 2025 року на обліку служби у справах дітей, сім’ї та молодіжної політики перебувало 262 дитини. Серед них 16 дітей-сиріт та 54 дитини, позбавлені батьківського піклування. 51 дитина влаштована в сім’ї опікунів/піклувальників, 16 — проживають у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу. Ще двоє дітей тимчасово перебувають у Центрі соціально-психологічної реабілітації у Кременчуці.

За словами очільниці служби, протягом січня-грудня 2024 року відділом соціальної роботи було охоплено соціальним супроводом 30 сімей. Отримали соціальні послуги 179 родин, здійснено 187 візитів у сім’ї. Проведено три навчальні заходи для родин, які опинилися у складних життєвих обставинах. Забезпечено речовою допомогою 108 сімей. Охоплено соціально-педагогічною роботою 44 дитини. Надана 1481 індивідуальна послуга.

Спеціалістами служби регулярно проводяться відвідування сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах та в яких батьки не повною мірою виконують свої батьківські обов’язки, у тому числі разом з інспектором сектору ювенальної превенції відділу превенції Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області. За 12 місяців минулого року проведено 14 спільних із поліцією рейдів, під час яких відвідано 79 родин.

Марина Горбенко розповіла, що 19 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цим явищем». Як наголосила доповідачка, цей закон передбачає важливі зміни.

Зокрема, визначено потерпілою малолітню чи неповнолітню особу, якщо вона була присутня під час вчинення домашнього насильства. Запроваджено окрему частину статті 173-2 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за сімейне насильство, вчинене стосовно дітей. Виокремлено правопорушення «насильство за ознакою статі» у нову окрему норму. Введено нову статтю про адміністративну відповідальність «за сексуальне домагання». Начальниця служби підкреслила, що спостерігається зростання кількості повідомлень щодо жорстокого поводження з дітьми, але кількість підтверджених фактів насильства зменшилася. На думку Марини Горбенко, це зумовлено тим, що в багатьох випадках конфліктну ситуацію в родині дорослі трактують, як психологічне насильство над дитиною, маніпулюючи цим поняттям заради вирішення проблеми на власну користь.

Сьогодні, за словами доповідачки, на обліку служби перебуває п’ять дітей, постраждалих від домашнього насильства. Марина Горбенко також звернула увагу присутніх на профілактиці правопорушень серед дітей і підлітків. Вона вказала, що серед розповсюджених чинників ризику протиправної поведінки є негативний вплив у родині та недостатня увага з боку батьків до виховання, недостатній рівень правосвідомості та правових знань. Також негативне проведення дозвілля, вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин, негативний вплив засобів масової інформації, соціальні чинники та воєнний стан.

Велике значення, підкреслила доповідачка, у цій роботі має робота психолога та соціального педагога. Саме вони, зауважила Марина Горбенко, покликані популяризувати в учнівському середовищі знання про негативний вплив на здоров’я алкоголю, наркотиків, куріння, проводити просвітницьку роботу щодо запобігання правопорушенням, індивідуальну роботу з дітьми, схильними до девіантної поведінки.

Вона наголосила, що до кримінальної відповідальності притягуються особи, яким на момент вчинення злочину виповнилося 16 років, але за вчинення окремих злочинів (пограбування, крадіжка, злісне хуліганство, вбивство, згвалтування, умисне тяжке тілесне ушкодження) кримінальній відповідальності підлягають особи від 14 до 16 років.

Марина Горбенко розповіла про послугу патронату над дитиною та можливості для патронатних сімей. Ця тема, зазначила вона, на сьогодні дуже актуальна.

Як пояснила доповідачка, патронат над дитиною — це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання нею, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Кінцевою метою цієї професійної, комплексної соціальної послуги є повернення дитини в сім’ю або подальше влаштування до сімейної форми виховання, якщо повернення неможливе.

Патронатні вихователі, уточнила вона, отримують від держави кошти на утримання дитини. Це 2,5 прожиткові мінімумів для дітей відповідного віку на місяць, для дітей з інвалідністю — 3,5 прожиткові мінімумів. Робота патронатного вихователя і його помічника оплачується. Розмір грошового забезпечення вихователя становить три мінімальні зарплати на місяць. Помічник патронатного вихователя отримує одну мінімальну заробітну плату на місяць.

Начальник сектору превенції відділу поліції № 2 (відділення у Горішніх Плавнях) Кременчуцького РУ ГУ НП в Полтавській області Ігор Лайло розповів, що необхідно робити, аби в дітей виробилася «інформаційна гігієна». «Варто пам’ятати, що оточення має великий вплив. І важливим вектором є не тільки дії чи поведінка батьків, а й те, що робить оточення дитини: друзі, однокласники, знайомі, вчителі, — наголосив правоохоронець. — Якщо у цього оточення відсутнє розуміння інформаційної гігієни, то набути її буде вкрай важко, адже діти відтворюють те, що робить оточення. Тож цей процес треба розпочати кожному із себе, свого оточення, та навчати цьому майбутнє покоління».

Ігор Лайло також акцентував на профілактиці наркотичної залежності у підлітків.

Він закликав звернути особливу увагу на інтереси й потреби дітей у сільській місцевості.