«Завжди піклувався про дружину та сина»: Кременчук попрощався із полеглим на війні Русланом Весьолкіним

21.03.2025, 14:03 Переглядів: 1 372

Рідні та знайомі згадують полеглого воїна як доброго, щирого та чуйного чоловіка, який завжди міг прийти на допомогу

Сьогодні, 21 березня, у Кременчуці в останню путь провели полеглого на війні захисника Руслана Весьолкіна. Народився чоловік 16 вересня 1978 року у селі Чапаївка Семенівського району, пізніше переїхав до Кременчука.

Попрощатися із загиблим бійцем зібралися його рідні, друзі, знайомі. Як добру та чуйну людину пригадує Руслана його знайома, Оксана.

— Ми були знайомі досить давно, товаришували сім’ями. У нашій пам’яті Руслан залишиться як добра, чуйна людина, хороший чоловік і прекрасний батько.

Жінка пригадує: Руслан завжди був щирим, готовим у будь-який момент прийти на допомогу.

— Завжди був енергійний, позитивний. Коли б не звернулася до нього із якимсь питанням — ніколи не бувало, щоб він відмовив чи не допоміг.

Трохи про життєвий шлях полеглого захисника розповіла його тітка, Лариса.

— У селі він закінчив 9 класів школи, а потім приїхала його тітка і забрала в Крим. Йому там дуже сподобалося, він там і лишився. Закінчив професійне училище, працював укладником асфальту. Потім його забрали в армію, служив десантником в Одеській області. Після армії повернувся додому в село, 5 років там працював, а тоді переїхав у Кременчук, — ділиться жінка.

За словами Лариси, у Кременчуці чоловік працював водієм, займався розвезенням риби.

— Потім зустрів Лєну, одружилися, народили сина. Сім’я у них дуже хороша була, дуже вони дружні. Завжди піклувався і про дружину, і про сина.

Лариса додає: ще з юнацьких років Руслан виділявся хорошим почуттям гумору, мав багато друзів, усі його любили. Завжди проводив час у компанії товаришів, але при цьому не забував допомагати по господарству й рідним.

До лав Збройних сил України Руслан Весьолкін став 29 травня 2024 року, розповідає військовослужбовиця Любов Телятник.

— Служив на посаді водія автомобільного відділення автомобільного взводу підрозділу продовольства речового і військово-технічного майна роти забезпечення продовольства. Загинув 2 березня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Юнаківка Сумської області. Вічна пам’ять героєві! — додає військовослужбовиця.

Після прощання у Свято-Миколаївському соборі поховали Руслана Весьолкіна на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.

Фото: Яна Гудзь

Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого військовослужбовця.

Автор: Яна Гудзь Фото: Яна Гудзь

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.