Гордість України у серці Кременчука: концерт хору імені Верьовки пройшов з аншлагом, але тривога все зіпсувала

Вчорашній вечір у Кременчуці запам’ятається надовго поцінувачам культури. У стінах міського палацу культури відбулася подія, що зібрала сотні шанувальників української музики — великий весняний концерт Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки.

Це був справжній тріумф української культури, сили духу і музичної спадщини.

О 18.00 світло в залі згасло, і сцена спалахнула барвами. Перші акорди — і зал затих. На сцені розвернулося яскраве дійство «Карпати» з запальними танцями, піснями й у супроводі інструментальної музики.

Далі була «Ой, у лузі червона калина», яка прозвучала як заклик і як молитва водночас.

Й згодом хорове різноманіття: жартівливі та ліричні народні пісні, хореографічні номери, сольні виступи, які щоразу викликали овації.

Фантастичний хор, віртуозний оркестр, витончений балет — понад 80 артистів одночасно перебували на сцені.

Виступи супроводжувалися живими оркестровими партіями, а вбрання артистів — вишиті сорочки, плахти, барвисті вінки — тільки підсилювали ефект занурення у світ українських традицій.

Неймовірна програма, до якої увійшли нові та улюблені, добре відомі народні пісні, танці, оркестрові твори та вокально-хореографічні композиції: «Несе Галя воду», «Туман яром», «Ой, хмелю», «Козачок з бубнами», «Святковий гопак», «Запорожці», «Аркан» та інші, заворожувала. Кожна пісня викликала емоційний відгук й потрапляла у саме серце.

 Шанувальники жваво аплодували, але повітряна тривога зупинила шикарне дійство. Всі сподівалися, що ненадовго, але тривога затягнулася.

 Попри це, вечір став справжнім святом української душі. У часи, коли країна бореться за свою свободу, такі події мають особливе значення — вони нагадують, заради чого варто стояти, боротися і жити. І хор імені Верьовки ще раз довів: українська культура — жива, сильна і неймовірно красива.