Жителів громади просять не забувати про військовослужбовців, які нині перебувають у російській неволі, а також про безвісти зниклих на фронті та загиблих під час оборони України
30 березня у Кременчуці відбулась традиційна акція на підтримку українських полонених «Не мовчи, полон вбиває». Її учасники закликали жителів громади не забувати про військовослужбовців, які нині перебувають у російській неволі, а також про безвісти зниклих на фронті та загиблих під час оборони України.
У Маргарити Єременко син офіційно визнаний безвісти зниклим у місті Торецьк Донецької області. Водночас його командир стверджує, що чоловік — загинув, але тіло воїна не можуть евакуювати.
Про те, що її син зник жінка дізналась 10 листопада 2024 року. У цей час військовий мав би бути дома на ротації. Останнє повідомлення від нього було вночі: «Я вас дуже люблю» — «і все, далі зв’язок зник», каже Маргарита.
Маргарита створила петицію на сайті міської ради про «Вшанування пам’яті загиблих військових та цивільних від агресії рф» і просить людей підтримати її.
Звільнений з російського полону кременчуцький військовослужбовець Тарас Коваль також прийшов на акцію. Чоловік каже, що подібні ініціативи важливі, аби «не забували супертовариші, які в білих будинках сидять, і щось хоч намагалися зробити».
У російський полон воїн потрапив у жовтні 2022 року під Херсоном.
Військовий додає, що до під час перебування у колонії, його і інших полонених двічі відвідувала міжнародний гуманітарний рух «Червоний Хрест», але «толку від них ніякого не було».
Росіяни тримали Тараса в колоніях у Севастополі, Генічеську, у Новій Каховці, а потім у російському місті Камишин, Волгоградська область. Найгірші умови були в РФ, каже боєць.
Про звільнення з полону чоловік дізнався, «коли нас другий раз пересадили в автозаки, коли вийшов полкан і сказав, що не повертайтесь назад, буде ще гірше». Тарас Коваль повернувся до України у червні 2024 року.
Нагадаємо, «Кременчуцький Телеграф» поспілкувався з мамою військовослужбовця Іриною Дубовик, яка чекала свого сина з полону впродовж 20 місяців.
Кременчужанка Тетяна чекає свого чоловіка з війни. На сьогодні він вважається безвісти зниклим. На акції жінка була разом з сином. Востаннє Тетяна спілкувалась з військовим 7 червня 2023 року. Через 5 днів їй повідомили, що чоловік зник безвісти.
Нагадаємо, в Україні є декілька державних органів та представництв міжнародних організацій, які займаються розшуком військовополонених та людей, що зникли безвісти під час війни.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.