Бабаєв та Міненкова мають виконати свої обіцянки

У понеділок, 29 листопада, в Кременчуці пройшли сильні зливи. І майже одразу, ще до того, як дощ ущух, у редакції «Телеграфа» задзвонив телефон.  Нам зателефонувала  Марія Андріївна Дяченко, мешканка будинку № 39, що на вулиці Щорса.  Жінка просила терміново приїхати – подивитися, як їх знову заливає водою зі стелі.  Ми зібралися і поїхали – бо як не поїхати, адже під час виборів ми двічі писали про будинок № 39 та проблеми його мешканців. У «Політичному Телеграфі» від 7 жовтня ми розповіли, що у дітей з будинку №39 немає дитячого майданчика і вони граються у пилюці та щебені. Та бігають дивитися на новий гарненький дитмайданчик, який встановили у дворі будинку на протилежному боці вулиці. У «Політичному Телеграфі» від 21 жовтня ми розповіли саме про Марію Андріївну та її сусідку, пані Наталію.  Жінки ще на початку жовтня звернулися до журналістів – просили допомоги. Їхні дві квартири – №58 та №60 – розташовані на п’ятому поверсі старої хрущовки.  Дах будинку тече давно. Тож після кожної зливи у квартирах потоп.  Зі стелі тече, електрика «іскрить», речі псуються, шпалери гниють, стіни пліснявіють. Все це ми бачили на власні очі.  Мешканці двох нещасливих квартир неодноразово зверталися  до управляючої компанії «Добробит» – просили відремонтувати дах.  Їм обіцяли ремонт, та все ніяк його не робили. І от, під час виборів, після публікації у «Політичному Телеграфі», до редакції зателефонувала радісна Марія Андріївна.  Вона повідомила, що до них та до сусідки   приходила майстер з управляючої компанії, все обдивилася, сказала, що з понеділка почнуть ремонт – начальник «Добробиту» пані Міненкова дала вже розпорядження.  

Ми зраділи – приємно, коли хоч щось, хоч під вибори, та все-таки робиться.  «Політичний ТелеграфЪ» навіть написав про це.  Відтоді пройшло півтора місяці.  Вибори скінчилися місяць тому.  І ми знову приїхали на Щорса, 39, у квартиру №58. Що там робиться, зрозуміли вже на третьому поверсі – там  побачили перші калюжі.  Піднялись на четвертий, потім на п’ятий.  Вода невпинно текла по стіні під’їзду та утворювала калюжі на сходах. Марія Андріївна провела нас до квартири. Там текло і в передпокої, і в туалеті. Вогко, бридко.   Жінка показала нам лист із «Добробиту» і безпорадно розвела руками – що робити далі? У листі № 03-04/2942  (від 25 жовтня) повідомлялося, що поточний ремонт покрівлі над квартирою Марії Андріївни запланований на 4-й квартал 2010 року.

Підписала лист директор ТОВ «Добробит» пані Міненкова.  4-й квартал, до речі, закінчується.  Де ж обіцяний ще на виборах ремонт?

Така ж невесела історія і в сусідній, 60-й, квартирі. Її хазяйка, пані Наталя, показала нам мокрі  плями на стелі та стінах. Поки ми їх роздивлялися, величезна крапля ледь не влучила в око. Після цього стало зовсім сумно. Чоловік пані Наталі невесело сказав: «Дурний я був – коли ремонт робили, мені пропонували застрахувати квартиру, та я чомусь завагався. От тепер і маємо – стільки збитків, а хто їх відшкодує?»

Пані Наталя показала нам лист із управляючої компанії ТОВ «Добробит» (№ 03-04/2949 від 25.10.2010).  Лист цей теж був підписаний пані Міненковою – щоправда, підпис дещо відрізнявся від підпису у листі Марії Андріївни.  «Добробит» повідомляв, що поточний ремонт даху та міжпанельних  швів запланований на 4-й квартал 2010 року.

Крім листа із «Добробиту», пані Наталя показала «Телеграфу» ще один солідний лист № 284/556-3 від народного депутата України пана Бабаєва. Уявіть собі, ще 19 жовтня (у розпал виборчої компанії) нардеп і кандидат у мери пан Бабаєв запевняв пані Наталю, що «Ваше звернення мною уважно вивчене, направлено депутатське звернення відповідним посадовим особам для виконання. Про результати Вас буде поінформовано додатково. Питання взято під мій особистий контроль».  Ми так зраділи, коли це прочитали. Це ж вихід! Є лист, є обіцянка.  Кандидат Бабаєв став мером Кременчука. Тепер кременчуцьке комунальне господарство – це його «парафія». Тож настав час виконати власну обіцянку. Бо обіцянки треба виконувати – навіть передвиборчі. Чекаємо на ремонт даху, пане мер.

Така ж невесела історія і в сусідній, 60-й, квартирі. Її хазяйка, пані Наталя, показала нам мокрі  плями на стелі та стінах. Поки ми їх роздивлялися, величезна крапля ледь не влучила в око. Після цього стало зовсім сумно. Чоловік пані Наталі невесело сказав: «Дурний я був – коли ремонт робили, мені пропонували застрахувати квартиру, та я чомусь завагався. От тепер і маємо – стільки збитків, а хто їх відшкодує?»

Пані Наталя показала нам лист із управляючої компанії ТОВ «Добробит» (№ 03-04/2949 від 25.10.2010).  Лист цей теж був підписаний пані Міненковою – щоправда, підпис дещо відрізнявся від підпису у листі Марії Андріївни.  «Добробит» повідомляв, що поточний ремонт даху та міжпанельних  швів запланований на 4-й квартал 2010 року.

Крім листа із «Добробиту», пані Наталя показала «Телеграфу» ще один солідний лист № 284/556-3 від народного депутата України пана Бабаєва. Уявіть собі, ще 19 жовтня (у розпал виборчої компанії) нардеп і кандидат у мери пан Бабаєв запевняв пані Наталю, що «Ваше звернення мною уважно вивчене, направлено депутатське звернення відповідним посадовим особам для виконання. Про результати Вас буде поінформовано додатково. Питання взято під мій особистий контроль».  Ми так зраділи, коли це прочитали. Це ж вихід! Є лист, є обіцянка.  Кандидат Бабаєв став мером Кременчука. Тепер кременчуцьке комунальне господарство – це його «парафія». Тож настав час виконати власну обіцянку. Бо обіцянки треба виконувати – навіть передвиборчі. Чекаємо на ремонт даху, пане мер.