Вшановані на стовпі – 2010

Щороку в проекті «Вшановані на стовпі» ми відзначаємо чиновників, депутатів та інших міських знаменитостей, досягнення яких нам видаються сумнівними, а іноді і відверто шкідливими для Кременчука. 

Ми вирішили, що для «молодої» команди, яка прийшла до влади, коректніше поки що започаткувати милі дитячі номінації. До нищівних начебто рано вдаватися....

.

У романтичній та стильній номінації «Цветик-семицветик» переможцем визнаний перший віце-мер пан Погрібний. Свого часу молодий кременчуцький бізнесмен керував підприємством «Голландські троянди» – вирощував та продавав квіти. Здавалося, так триватиме завжди. Та молодий бізнесмен посунув у політику. І дуже швидко – протягом останнього року – ми дізналися, що він розуміється не лише на трояндах, а ще на купі різних тем.  Як з’ясувалося, пан Погрібний розуміється на ЗМІ – він пропонував «схрестити» муніципальну газету з муніципальним телебаченням.

Ще він розбирається у цінах для мерців на кладовищах – він критикував і перевіряв колишнього керівника комбінату ритуальних послуг.  Під час виборів з’ясувалося, що пан Погрібний детально розуміється ще й на дорогах та їхніх ремонтах, а також на діяльності управляючих компаній.  Бо його здібності різноманітні, як пелюстки «цветика-семицветика».  І можливості, до речі, такі ж необмежені, як у «цветика-семицветика». Розквітла людина у політиці. І стала першим віце-мером. З необмеженими можливостями.

Чинний міський голова пан Бабаєв – спортсмен, любить перемагати, от і переміг одразу в трьох номінаціях.

«Командир батарей» 

Як колишній військовий, пан Бабаєв впевнено переміг у номінації «Командир батарей». Повна розшифровка назви номінації – «Командир батарей центрального опалювання». На нашу думку, тут у пана Бабаєва суперників взагалі немає. Під час виборчої кампанії ніхто більше за нього не перемацав батарей центрального опалювання по усьому місту.  І нікого, крім пана Бабаєва, так багато не показували по телеканалу «Візит», поки він вдумливо мацав батареї і критикував міську владу, яка не дає вчасно тепло громадянам. Сподіваємось, 2-го жовтня наступного, 2011-го, року пан мер так само вдумливо мацатимуть батареї центрального опалення по усьому Кременчуку. І дадуть тепло вчасно.

У номінації «Мойдодир року» теж впевнено переміг чинний міський голова пан Бабаєв. Ким був Мойдодир? Він був «умывальников начальник и мочалок командир».  У пана Бабаєва теж є своя фірмова «фішка» – він надзвичайно серйозно ставиться до якості міських туалетів. Нещодавно він заявив пресі, що у міськвиконкомі все починається з туалетів (на думку мера, вони бридкі). А минулого тижня він зазначив, що і у Міському палаці культури  все теж  починається з туалетів (на думку мера, вони дуже бридкі).  Пан Бабаєв планує відремонтувати геть усі бюджетні туалети. Тож «ТелеграфЪ» вирішив давати пану меру за кожен відремонтований бюджетний туалет «Золотое очко». А у грудні наступного, 2011-го, року ми вам покажемо, скільки «золотых очков»  назбиралося на фюзеляжі мерського «Мерседеса».

«Незнайка на Луне»

 Весела номінація, дитяча, правда? У ній беззаперечно перемагає чинний міський голова. Герой дитячої казки Незнайка відзначився тим, що дуже віртуозно та переконливо брехав, пардон, фантазував.  А потім, коли його запитували: «Ти що, з Місяця впав?» – щиро відповідав: «Ага!» Приблизно так само нещодавно відповів «Телеграфу» і чинний міський голова пан Бабаєв. Запитання було про міський бюджет. Під час виборчої кампанії кандидат Бабаєв надрукував у міських газетах самотужки розроблений бюджет Кременчука.  Це був казковий бюджет – кандидат обіцяв на 46%  збільшити фінансування освіти, на 70%  збільшити фінансування медицини, та у 1,5 рази щедріше забезпечувати культуру і мистецтво! Вибори закінчились, кандидат став мером. У вівторок, 28 грудня, міська рада затвердила бюджет  Кременчука на 2011 рік.  Фінансування освіти, медицини та культури не лише не збільшилось – воно зменшилось. «ТелеграфЪ» запитав мера, де ж обіцяне поліпшення фінансування?  Мер відповів, що просто не знав, що Державний бюджет буде таким куцим. Наївно, правда? Цілком у дусі Незнайки.  Але наскільки це личить нардепу та міському голові?

 Безумовним переможцем у номінації «Гуманітарний прорив року» став віце-мер із гуманітарних питань пан Калашник. Бо не кожен кандидат, і навіть не кожен депутат може здійснити гуманітарний прорив такого рівня.  

Чи міг відомий гінеколог пан Калашник –  досліджуючи жіночу сутність – подумати, що колись контролюватиме усю кременчуцьку освіту?  А чи міг відомий директор «Торговельно-розважального центру» пан Калашник – будуючи «Макдоналдс» – подумати, що колись контролюватиме усю кременчуцьку медицину? А таки ж контролює. Оце і є прорив.

.

У пафосній номінації «Сам собі пам’ятник» переміг голова Автозаводської райради пан Коваленко.  На початку виборчої кампанії у Кременчуці, у парку Миру, з величезною помпою відкрили Гонг Миру.  

Сам Гонг – індонезійський, а стоїть у каплиці, побудованій кременчужанами.  Найбільшу активність під час її будівництва демонстрував пан Коваленко. Він же найбільше фотографувався біля неї. Міському бюджету каплиця коштувала мільйон гривень – недешево. Зате як пишається тепер пан Коваленко – адже каплиця – це таки солідний пам’ятник його оперативності під час виборчих кампаній. Це тобі не якесь нещасне вікно з іменною табличкою кандидата, подароване дитячій поліклініці.

«Звуки МУ»

 Депутат  Стасюк став єдиним і абсолютним переможцем у номінації «Звуки МУ».  Раніше беззаперечними лідерами номінації «Звуки МУ» були, на нашу думку, мер Києва пан Черновецький та співучий ректор пан Поплавський – дуже вже екстравагантно вони співали. Музикою назвати це було якось важко, скоріше то були саме «звуки МУ», які зробили їх шалено популярними.  Та під час виборчої кампанії 2010 року в Кременчуці голосно заспівав скромний депутат кременчуцької міськради пан Стасюк.  Він співав пісню про орла – у подарунок на день народження іншому кандидату, пану Бабаєву.  Співав у прямому ефірі, на телеканалі «Візит».  Ми як почули, одразу зрозуміли – все, закотилася зірка  Поплавського & Черновецького,  є співаки, страшніші за них.  До речі, офіс-менеджер «Телеграфу» пані Л. ридала, слухаючи пісню депутата Стасюка.  Її собака вив.  А її чоловік (не собаки, а пані Л.) обпікся гарячим чаєм і сказав погане слово прямо в телевізор. 

 А от кандидату Стасюку пісня про орла, яку він співав для кандидата Бабаєва, допомогла. Бо кандидат Бабаєв був головою місцевого осередку партії «Батьківщина» – і співучий пан Стасюк проскочив за списками цієї партії до міської ради.

ЯК СПІВАВ СТАСЮК, МОЖНА ПОЧУТИ ТУТ

 У номінації «Провал року» знову переміг депутат Стасюк. 10 років він мав у Кременчуці репутацію борця за народ.  І 10 років перемагав на виборах у мажоритарному окрузі саме як борець за народ. А цього року народ у мажоритарному окрузі  свого колишнього борця не обрав.  Чи то набридла пустопорожня риторика кандидата. Чи то пісня про орла не сподобалась.  Символічний результат.